Автором у роботі розглядається питання правової природи адміністративної відповідальності, зокрема за невиконання законних вимог контролюючих органів. Важливість цього аспекту обумовлена недостатністю забезпечення дієвого державного контролю та правопорядку. Автор звертає увагу на недостатність чинного законодавства щодо конкретизації підстав адміністративної відповідальності, що створює певні правові колізії та перешкоди для його ефективного захисту. Основними висновками є те, що існуюча нормативна база потребує вдосконалення, аби забезпечити чіткі механізми реалізації адміністративної відповідальності. Сюди входять норми перегляду, які регулюють повноваження контролюючих органів та встановлюють відповідальність за невиконання їх законних вимог. Важливим аспектом також є необхідність посилення правових гарантій для суб’єктів господарювання, які взаємодіють з контролюючими органами. Це дозволяє зменшити ризики зловживання з боку контролюючих структур та підвищити рівень правової оцінки. Таким чином, автор статті робить висновок про важливість комплексного підходу до вдосконалення законодавства у сфері адміністративної відповідальності з метою підвищення ефективності контролю та захисту прав суб’єктів господарювання. Це дозволяє не лише забезпечити більш чітке регулювання відносин між контролюючими органами та суб’єктами господарювання, але й сприяти інтеграції України до європейського правового простору. Також у статті відзначено значення адміністративної відповідальності як механізму захисту публічних інтересів. Водночас підкреслюється, що важливо забезпечити баланс між правами державних органів і захистом прав приватних суб’єктів. Надмірна адміністративна репресивність може привести до зловживання владними повноваженнями, тому автор робить висновок про необхідність більшої судової та правової вимог. Отже, проблема адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог контролюючих органів потребує більш глибокого теоретичного осмислення та реформування. Ці заходи мають бути спрямовані на удосконалення нормативно-правової бази та створення ефективних механізмів правового регулювання.