У монографії С. Желєзняка «висвіт­люється значення аудіоскладника в екранних творах, досліджуються риси фонограми у кінематографі, те­лебаченні та її трансформації, осмис­люється у мистецтвознавчих, куль­турологічних та інших контекстах теоретичне підґрунтя використання звуку та його зв’язку з кадром, висвіт­люються напрямки застосування еле­ментів фонограми та їхня взаємодія із зображенням у різних видах і жан­рах сучасних аудіовізуальних практик, вплив звуку на глядача». Як стверджує автор, «монографія може зацікавити науковців, зокрема у галузях мисте­цтвознавства, культурології, виклада­чів і студентів спеціальності “Аудіові­зуальне мистецтво та виробництво”, звукорежисерів, режисерів кіно і те­лебачення та усіх інших, хто цікавить­ся екранною культурою та її звуко­вим елементом» (Желєзняк, 2023, с.1). Монографія складається зі вступу, списку використаних джерел, додат­ків та дев’яти розділів – «Теоретико- методологічні основи дослідження звукового елементу», «Ключові по­няття дослідження аудіоскладника екранного твору», «Наукове опрацю­вання явищ та процесів у сучасній аудіовізуальній культурі», «Особли­вості звукової доріжки у різних видах і жанрах сучасного кінематографу», «Технологічне підґрунтя аудіоелемен­ту у відеопроєкті», «Творчі та психо­логічні засади роботи із саундтреком в екранних творах», «Проблематика використання звукозорового компо­ненту в телебаченні: традиційні та син­тетичні жанри», «Звуковий складник у новітніх аудіовізуальних практиках: інтерактивні твори, вебдокументарі», «Подальше перетворення звукового елементу: основи та перспективи».