Обґрунтовано крізь призму Української правової традиції аксіологічне значення категорії справедливості як ціннісного інваріанта правового регулювання господарських відносин у сучасних умовах в Україні та іманентність ідей справедливості в господарському праві. Звертається увага на те, що Україна має власну правову традицію, яка історично коренями походить від європейської правової традиції, успадкованої Конституцією України 1996 р. Важливість реалізації ідеї соціальної справедливості в нормах господарського права визначається сутністю відносин, які регулюються цими нормами. На відміну від суто цивільних відносин як предмета регулювання Цивільного кодексу України, а також суто публічно-правових приписів, заснованих на засадах влади — підпорядкування, об’єктом господарсько-правового регулювання є складна система відносин, визначена ст. 3 Господарського кодексу України. Зауважено, що правове забезпечення соціальної ринкової економіки ніколи не входило до мети цивільного законодавства. Зроблено висновок про неможливість виконання державою своїх зобов’язань перед суспільством без використання відповідних правових засобів, які виходять за межі приватного права, а сама ідея справедливості повинна розвиватися в усіх підгалузях і правових інститутах господарського права.