У статті проаналізовано проблему реалізації свободи слова на тимчасово окупованих територіях України, а також порівняно фактичний стан дотримання права людини на свободу слова до та після анексії Росією чотирьох регіонів України восени 2022 року. В ході дослідження охарактеризовано випадки свавільного обмеження цієї свободи окупаційною адміністрацією Російської Федерації та визначено причини таких обмежень. Стаття наголошує, що реальною метою встановлення державою-агресором обмежень свободи слова та інших прав та свобод людини є забезпечення внутрішньої стабільності російського авторитарного режиму. Задля досягнення цієї мети російська політична номенклатура вдається до практик заниження або виключення ролі представницьких інституцій, а також скасування або значного обмеження політичних прав і свобод мешканців територій, підконтрольних Росії. У статті вказано, що через здійснення РФ з 2014 року контролю над окремими районами Донецької та Луганської областей російському керівництву вдалося розповсюдити свої автократичні практики на території самопроголошених «республік» ще до моменту їх анексії. З метою реалізації цієї цілі окупаційна адміністрація створила формальні підстави, які дозволили їй значно обмежити права населення на підконтрольних їй територіях, хоча свавільне обмеження прав людини, зокрема права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, спостерігалося на територіях Донецької та Луганської областей з перших днів їх переходу під контроль російських збройних формувань, тобто з квітня 2014 року. Внаслідок проведення порівняльно-правового аналізу фактичного становища свободи слова на окупованих територіях України до та після їх анексії РФ зроблено висновок, що анексія Російською Федерацією чотирьох регіонів України восени 2022 року додатково ускладнила реалізацію мешканцями їхнього права на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Погіршення ситуації із громадянським простором та основоположними свободами в окупованих регіонах України пояснюється тим, що внаслідок їх насильницького та протиправного тимчасового відторгнення Росія поширила на ці території дію свого адміністративно-деліктного та кримінального законодавства, зокрема т.зв. «Закону про фейки», яким Російська Федерація у березні 2022 року запровадила на своїй території воєнну цензуру. Порівняно з територією РФ, в окупованих українських регіонах реалізація прав і свобод людини і громадянина додатково ускладнюється впровадженням російською окупаційною адміністрацією воєнного стану, який надав Росії формальну можливість продовжити свавільне обмеження низки прав і свобод на згаданих територіях. Враховуючи ці та інші наведені у статті аргументи, досягнуто висновків, що покращення стану свободи слова у відповідних регіонах можливо лише у випадку відновлення українського суверенітету над тимчасово окупованими територіями та недопущення жодних форм втручання російського авторитарного режиму у громадсько-політичне життя України.