У статті наведено результати вирощування нетелей української чорно-рябої молочної породи в ДП ДГ «Українка Слобідська» Інституту тваринництва НААН Харківського району Харківської області. Для досліду сформували три групи нетелей (контрольну та дві дослідні), по 13 голів у кожній. Вим’я тварин I дослідної групи масажували експериментальним пневмомасажером, виготовленим в ІТ НААН відділом механізації спільно з відділом технології виробництва молока. Тварин II дослідної групи масажували вручну, III група – контрольна була без масажу. На початку досліджень на 5–6 місяці тільності (до масажу) були взяті основні проміри вимені та дійок. Установлено, що привчання нетелей на 6–7 місяці тільності до масажу упродовж 60–70 діб і закінчення масажу за 20 діб до отелення, позитивно впливало на ріст і розвиток молочної залози. Тварини дослідних груп, порівняно з контрольною, мали більші розміри молочної залози: обхват на 15,3–8,9 см або на 18,7–10,9 % (р<0,001–0,05), довжину вимені – на 5,2–3,1 см або на 20,7–12,3 % (р<0,01–0,05), ширину – на 5,3–2,9 см або на 23,8–13,0 % (р<0,001–0,001), глибину вимені – на 4,0–1,0 см або на 20,8–5,2 % (р<0,001). Пневмомасаж вимені нетелей позитивно впливав не лише на продуктивність, але й на розвиток морфофукціональних властивостей вимені, а також забезпечував підвищення інтенсивності молоковиведення на 19,0–10,3 % кг/хв (p<0,05), порівняно з контрольною групою. За результатами проведеного багатокритеріального аналізу промірів вимені та дійок після різних видів масажу нетелей і корів-первісток української чорно-рябої молочної породи за комплексним показником ефективності кожної групи, порівняно з ідеалізованим, установлено суттєву перевагу пневмомасажу вимені. Цільова функція за розглянутими критеріями для цієї групи була нульовою при тому, що цільові функції за ручного масажу вимені та без нього були гіршими в 0,0811 та 0,1661 разу відповідно.