Теоретико-правові підходи до класифікації санкцій – це систематизовані концепції, які використовуються для аналізу, визначення та структурування санкцій у правовій системі. Вони базуються на теорії права і допомагають впорядкувати різні види санкцій залежно від певних критеріїв. У статті розглянуто теоретико-правові підходи до класифікації санкцій у правовій системі, що є важливим аспектом для забезпечення правозастосування та правової відповідальності. У дослідженні визначено ключові підходи до класифікації санкцій, а саме – залежно від характеру заходів впливу та органів, що їх застосовують та за способом охорони правопорядку. Залежно від характеру заходів впливу та органів, що їх застосовують виділяються кримінально-правові, адміністративно-правові, дисциплінарно-правові санкції. У статті висвітлено, що кримінально-правові санкції застосовуються для найсерйозніших правопорушень, та передбачають суворі покарання, включаючи позбавлення волі. Такі санкції застосовуються виключно судом. Адміністративно-правові санкції є менш суворими і спрямовані на попередження правопорушень без суттєвого обмеження прав громадян, та сприяють підтримці правопорядку без перевантаження судової системи. Такі санкції застосовуються не тільки судом, а і уповноваженими державними органами чи їхніми посадовими особами. Дисциплінарно-правові санкції, на відміну від кримінально-правових та адміністративно-правових, застосовуються адміністрацією установи, підприємства чи організації. Такі санкції є механізмом внутрішнього контролю та управління у багатьох установах, підприємствах, організаціях, що допомагає підтримувати професіоналізм і етичні стандарти. За способом охорони правопорядку виділяються правовідновлювальні та штрафні (каральні) санкції. Правовідновлювальні санкції слугують для відновлення первісного стану речей, поновлення прав або відшкодування збитків, завданих правопорушенням. Штрафні (каральні) санкції мають на меті покарання правопорушника, попередження подальших порушень і стримування інших осіб від подібних дій. Вони зосереджені на покаранні, не обов’язково відновлюючи стан до порушення, але забезпечуючи справедливість і відповідальність. Висвітленні в статті підходи до класифікації санкцій дозволяють розмежовувати санкції за різними ознаками та цільовими установками, що, в свою чергу, забезпечує правильне та ефективне їх застосування в конкретних правових ситуаціях. Підкреслюється, що систематизовані підходи до класифікації санкцій підвищують ефективність правової відповідальності та сприяють прозорості у правовому процесі, зокрема в кримінальних та адміністративних справах. В статті увага приділена і аналізу українських публікацій з різних підходів до класифікації санкцій, що дозволяє оцінити поточний стан української наукової думки щодо цієї теми.