У рамках статті представлено результати аналізу тих трансформаційних процесів, яких зазнали правові засади договору банківського кредиту в умовах цифровізації. Проаналізовано європейські та українські підходи до розуміння поняття «цифровізація». З’ясовано, яким чином широке впровадження ІТ технологій вплинуло на сферу банківських послуг. Виявлено ситу­ацію на ринку банківських послуг загалом, а також у сфері кредитних відносин до повномасшабного вторгнення. Зауважено на прогно­зах розвитку цифрових послуг до 2030 року. Виокремлено ті ключові ІТ технології, які сут­тєво вплинули на сферу банківських послуг та зумовли електронну форму договорів, які при цьому укладаються. Зауважено, що з одного боку розвиток банківських послуг під впливом цифровізації позитивно сприяє розвитку цифро­вої економіки, а з іншого боку постало більше ризиків щодо гарантування кіберзахисту фінан­совихоперацій та персональних даних. Запро­понованорекомендації для посилення надійнос­ті та ефективності роботи банківської системи у аспекті дотримання правил кібербезпеки. Обгрунтовано, що розвиток кредитних відносин в Україні в умовах цифровізації, призвів до поши­ренняелектронної форми кредитних договорів. Звернено увагу на судову практику, яка виникла вже у процесі захисту прав боржнків за укладени­ми електронними кредитними договорами. Виділе­но такі ключові групи аргументації для обгрунту­вання позовних вимог боржників: договори було укладено не у письмовій формі; договори не було підписано, відсутні електронні підписи на окремих примірниках; позичальники не виявили волевияв­лення до укладення договору; тощо. На підставі аналізу судової практики та чин­ного законодавства обгрунтовано висновок, що будь-який правочин, у тому числі банківського кредиту, у випадку його укладення у електро­нній формі прирівнюється до письмової форми. Електронний договір не може бути визнаний не­дійсним виключно через те, що він має електро­нну форму. Обгрунтовано, що договір банківського кре­диту не дивлячись на доволі імперативне за­конодавче його регулювання з метою захисту прав боржників зазанав змін щодо форми укла­дення, зокрема на разі переважає на практиці саме електронна форма.