У кримінально-правовій доктрині вважається, що об’єкт будь-якого кримінального правопорушення є одним із основних елементів його складу, без наявності якого не буде сенсу говорити про наявність такого правопорушення і притягнення до кримінальної відповідальності за нього. Не є виключенням і колабораційна діяльність. Враховуючи це, а також відносну новизну досліджуваної ст. 111-1 КК України, ми вважаємо, що визначення об’єкта даного кримінального правопорушення потребує уточнення з урахуванням окремих дискусійних аспектів обраної проблематики. Метою даної статті буде визначення поняття безпосереднього об’єкта колабораційної діяльності, а також можливих додаткових об’єктів діянь, що утворюють її склад. Найбільш точною і універсальною є концепція, згідно з якою об’єкт кримінального правопорушення визначається як порядок суспільних відносин, який охороняється нормами кримінального закону. Згідно з цим, об’єктом колабораційної діяльності є безпосередній об’єкт колабораційної діяльності можна визначити як порядок суспільних відносин у сфері забезпечення державного суверенітету, обороноздатності та національної безпеки України у державній, політичній, економічній, інформаційній та військовій сферах. Обов’язковими додатковими об’єктами колабораційної діяльності є: порядок суспільних відносин у сфері забезпечення діяльності органів державної влади (ч. 2, 5, 7); порядок суспільних відносин у сфері здійснення господарської діяльності (ч. 4); порядок суспільних відносин щодо забезпечення виборчого законодавства та референдуму (ч. 6); порядок суспільних відносин у сфері забезпечення нормального морального, інтелектуального розвитку та соціалізації неповнолітніх (ч. 3); порядок суспільних відносин у сфері захисту життя і здоров’я людини та відносин власності (ч. 8). Дане дослідження не вирішує всіх проблем, пов’язаних із визначенням складу колабораційної діяльності, але є перспективним у сфері вирішення проблем щодо кримінальної відповідальності за кримінально карані діяння, що утворюють склад колабораційної діяльності.