Статтю присвячено комплексному дослідженню історичних аспектів процедур із запобігання кримінальним правопорушенням у сфері використання інформаційних технологій, дослідження сучасних міжнародних стандартів щодо запобігання кримінальним правопорушенням у сфері використання інформаційних технологій, розкриття загально-соціальних засад запобігання кримінальним правопорушенням у сфері інформаційних технологій, аналіз процесу формування спеціально-кримінологічних заходів запобігання на сучасному етапі кримінальним правопорушенням, що вчиняються з використанням інформаційних технологій та формулювання пропозиції щодо індивідуальних підходів до запобігання кримінальним правопорушенням у сфері інформаційних технологій. Відмічено, що не дивлячись на постійний аналіз кримінальних правопорушень, які вчиняються із використанням інформаційних технологій з точки зору кримінології, сучасне реформування всієї правової системи України висуває нові вимоги теоретичного і практичного визначення мети й завдань діяльності по виявленню та протидії правопорушень, які вчиняються із використанням інформаційних технологій, вивчення середовища вказаних правопорушень з метою конструктивного впливу на нього, вивчення осіб, що безпосередньо залучаються до цієї діяльності, а також формування пропозицій щодо кримінологічного запобігання кримінальним кіберправопорушенням в Україні, інших заходів профілактики цієї діяльності. Звернено у статті також увагу на значний масив законів та інших актів, які захищають інформаційні відносини, інтереси користувачів інформаційних технологій від кримінальних кіберправопорушень. Вказані акти, як частина загально-соціальних засад запобігання кримінальним правопорушенням у сфері інформаційних технологій, базуються на програмах адаптації законодавства України до інформаційного та іншого законодавства ЄС. У статті наголошується, що для ефективного запобігання кримінальних правопорушень, які вчиняються із використанням інформаційних технологій у віртуальних соціальних мережах, на законодавчому рівні можна запровадити окремі види контролю (як державного, так і громадського), за соціальними мережами. На підставі проведеного дослідження сформульована низка рекомендацій та аргументів щодо вдосконалення заходів запобігання вказаним кримінальним правопорушенням.