Стаття присвячена аналізу функціонування судової системи та особливостей судочинства в сільських громадах Галичини в період з кінця XVIII – до першої половини XIX ст. Досліджено розвиток правових інститутів після приєднання Галичини до Габсбурзької монархії, зокрема впровадження австрійської судової системи, яка замінила традиційні форми сільського судочинства. Основну увагу приділено змінам у структурі судів, компетенції суддів, процесу розгляду справ та участі селян у судових процесах. Характеризуються також впливи політичних, соціальних та економічних чинників на судові процедури та рішення судів. Особливо увага акцентується на ролі селянського самоврядування та його інтеграції в нових правових нормах. Висвітлено важливий внесок у розуміння еволюції судочинства в сільській місцевості Галичини, що сприятиме глибшому усвідомленню процесів правової модернізації в Австрійській імперії. Описано вплив австрійської адміністрації на судову систему, зокрема низку реформ, скерованих на уніфікацію судочинства та впровадження австрійського права. Це призвело до значних змін у структурі судів, їхньої компетенції та процедур їх реалізації на практиці, оскільки селяни Галичини мали свої традиційні правові звичаї та норми, які часто суперечили австрійському законодавству. Інтеграційні процеси, пов’язані з впровадженням нової системи правосуддя суттєво вплинули на самобутню правову культуру селян, тому що сільські суди мали специфічні особливості у порівнянні з міськими та окружними судами. Проаналізовано законодавчі акти та реформи, впроваджені австрійською владою у сфері судочинства, їх роль і вплив на судову практику. Виявлено специфічні риси судів і судочинство в селах Галичини досліджуваного періоду. Важливість дослідження цієї проблеми полягає в розумінні еволюції правових норм, судової практики та їх впливу на життя сільського населення. Дослідження задекларованої проблеми дозволяє краще зрозуміти правові та соціальні процеси, що відбувалися в цій частині Європи у зазначений період. Це не лише доповнює загальну картину історії права, але й допомагає виявити корені сучасних правових традицій та проблем.