Авторами підіймається проблема забезпечення безпеки персональних даних, а саме їх складові – ідентифікуючої інформації у мережі Інтернет. Доксинг, як злочин, що виражається у незаконному зборі інформації і використання її у публічному просторі без дозволу на це власника, набув популярності у соціальних мережах де ідентифікуюча інформація може швидко розповсюджуватись і використовуватися проти жертв. Великі мовні моделі (LLM) та Штучний інтелект є елементами багатьох програмних забезпечень, який залучається з метою збереження персональних даних, разом з тим, вивчаючи масштабні витоки інформації, автори ставлять питання про відповідальність осіб, які не забезпечили їх збереження, особливо якщо кіберінцендент сталися у наслідок застосування ШІ. Такі негативні тенденції підживлює популяризація Штучного інтелекту. У 2023 році з’явилося кілька мовних моделей, завдяки яким стало можливим збирати інформацію, й узагальнювати її одночасно. Автори виражають серйозне занепокоєння щодо збереження конфіденційності даних користувачів та забезпеченні інформаційної безпеки в умовах розповсюдження пошуку інформації за відкритим кодом, та подальше використання отриманої інформації. В епоху, коли персональні дані є надзвичайно затребуваним товаром їх захист стає першочерговим завданням перед будь-якою державою. Виходячи з такої тези, автори ставлять перед собою мету – висвітлити й узагальнити зарубіжний досвід правового захисту права людини на приватність й врегулювання відносин щодо захисту персональної (ідентифікуючої) інформації в мережі Інтернет. Методологічну основу складають загальнонаукові методи пізнання, метод компаративістики й моделювання. У результаті автори роблять висновки про те, що кібератаки, викрадення персональних даних, активна популяризація розвідки з відкритих джерел, пронизування усіх соціально-економічних процесів засобами цифрової ідентифікації, розповсюдження Інтернету речей становлять реальні загрози для приватності особи і безпеки її ідентифікуючої інформації, як елементу персональних даних.