Introduction. The hemodynamic parameters during the Nuss procedure for repair of pectus excavatum are under the influence of surgical procedures and anesthetic components especially regional blocks.The aim of the study: analysing the hemodynamic parameters during the Nuss procedure for repair of pectus excavatum under the combination of general anesthesia with different regional analgesia techniques.Materials and methods. The observative prospective study inclueded 60 adolescents (boys/girls=47/13) undergone the Nuss procedure for repair of pectus excavatum under the combination of general anesthesia with different types of regional blocks. The patients were randomized into three groups (n=20 in each) according to the regional analgesia technique: standart epidural anaesthesia in the dermatome of maximal deformity (SEA), high epidural anaesthesia in Th2-Th3 level (HEA) and bilateral paravertebral anaesthesia (PVA). The deformity severity by Haller index in all patients was 3.9 [3.6–4.1]. The blood pressure (BP) and heart rate (HR) were analyzed at different stages of anesthesia and surgery.Results. SEA resulted to significant derease in BP up to 30% compared to initial level before anesthesia. In the HEA group the decrease in BP was moderate and in PVA group the BP did not decrease at all. The sternal elevation and applying capnothorax increased BP without increasing HR. The bar rotation provided a little hemodynamic change in spite of being the most traumatic moment of such surgery. Under PVA HR was moderately increased but BP was almost unchanged, and the intraoperative infusion volume was the smallest in PVA group. HEA provided more stable hemodynamics in comparison to SEA. At the end of surgery hemodynamic parameters almost the same as initial before surgery.Conclusions. During the Nuss procedure for pectus excavatum repair the blood pressure decreased significantly under the standart epidural anaesthesia in the dermatome of maximal deformity, moderately – under the high epidural anaesthesia in Th2-Th3 level and was stable under the bilateral paravertebral anaesthesia. HR decreased under epidural blocks but not under PVA. The sternal elevation and applying capnothorax increased BP. The initial hemodynamic parameters before surgery did not correlate with the severity of deformity according to the Haller index.The study was conducted in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the institution. Informed consent of parents and children was obtained for the study.

Актуальность. На гемодинамические показатели при коррекции воронкообразной деформации грудной клетки (ВДГК) по Nuss влияют как хирургические манипуляции, так и компоненты анестезии, особенно реґионарной.Цель: исследовать анализ гемодинамических показателей при коррекции ВДГК по Nuss в условиях комбинации общей анестезии с разными вариантами реґионарных блокад.Материалы и методы. В обсервационное проспективное исследование включено 60 подростков (мальчики/девочки = 47/13), которые оперированы по поводу ВДГК в условиях комбинации общей анестезии с регионарными блоками. Пациенты рандомизированы на три группы по 20 в каждой в зависимости от метода реґионарного обезболивания: стандартная эпидуральная анестезия на уровне максимальной деформации (СЭА), высокая эпидуральная анестезия на уровне Th2-Th3 ВЭА) и билатеральная паравертебральная анестезия (ПВА). Тяжесть деформации по индексу Haller среди всех пациентов составила 3,9 [3,6-4,1]. Анализировали артериальное давление (АД), частоту сердечных сокращений (ЧСС).Результаты. СЭА вызывала значительное снижение АДТ до 30% от исходного уровня до начала операции. В группе ВЭА снижение АД было менее выраженным. А в группе ПВА АД почти не изменилось под влиянием анестезии. Элевация грудины и капноторакс повысили АД без увеличения ЧСС. Момент поворота коррегирующей пластины незначительно влиял на гемодинамические показатели, хотя и считается найболее травматическим моментом данной операции. На фоне ПВА наблюдалось незначительная тахикардия, АД менялось минимально, и объем интраоперационной инфузии был найменьшим. ВЭА характеризовалась более стабильным гемодинамическим профилем, по сравнению с СЭА. В конце операции во всех группах гемодинамические показатели практически вернулись до исходного уровня.Выводы. При коррекции ВДГК по Nuss снижение АД найболее выражено на фоне СЭА на уровне максимальной деформации, умеренное – на фоне ВЭА, и практически отсутствует – на фоне ПВА. СЭА вызывает снижение ЧСС, а ПВА практически не влияет на ЧСС. Элевация грудины, капноторакс сопровождаются некоторым повышением АД. Показатели гемодинамики перед операцией и анестезией у пациентов с ВДГК не коррелируют с тяжестью деформации по индексу Haller.Исследование было выполнено в соответствиии с принципами Хельсинкской Декларации. Протокол иссследования согласован с Локальным этическим комитетом организации. На проведение исследования было получено информированное согласие родителей и детей.

Актуальність. На гемодинамічні показники під час корекції лійкоподібної деформації грудної клітки (ЛДГК) за Nuss впливають як хірургічні маніпуляції, так і компоненти анестезії, особливо реґіонарної.Мета: дослідження аналізу гемодинамічних показників під час корекції ЛДГК за Nuss в умовах комбінації загальної анестезії з різними варіантами реґіонарних блокад.Матеріали і методи. У обсерваційне проспективне дослідження включено 60 підлітків (хлопчики/дівчатка = 47/13), які оперовані з приводу ЛДГК в умовах комбінації загальної анестезії з регіонарними блоками. Пацієнти рандомізовані на три групи по 20 у кожній у залежності від методу реґіонарного знеболювання: стандартна епідуральна анестезія на рівні максимальної деформації (СЕА), висока епідуральна анестезія (ВЕА) на рівні Th2-Th3 та білатеральна паравертебральна анестезія (ПВА). Тяжкість деформації за індексом Haller серед усіх пацієнтів становила 3,9 [3,6-4,1]. Аналізували артеріальний тиск (АТ), частоту серцевих скорочень (ЧСС).Результати. СЕА викликала значне зниження АТ до 30% від вихідного рівня до початку операції. У групі ВЕА зниження АТ було менш виразним. А в групі ПВА АТ майже не змінився під впливом анестезії. Елевація груднини та капноторакс підвищили АТ без збільшення ЧСС. Момент повертання корегуючої пластини здійснив незначний вплив на гемодинамічні показники, хоч і вважається найбільш травматичним моментом даної операції. На тлі ПВА спостерігалось незначна тахікардія, АТ зазнав мінімальних змін, та об’єм інтраопераційної інфузії був найменшим. ВЕА характеризувалась більш стабільним гемодинамічним профілем, порівняно з СЕА. Наприкінці операції у всіх групах гемодинамічні показники практично повернулись до вихідного рівня.Висновки. Під час корекції ЛДГК за Nuss зниження АТ найбільш виразне на тлі СЕА на рівні максимальної деформації, помірне – на тлі ВЕА, та практично відсутнє – на тлі білатеральної ПВА. Епідуральна анестезія викликає зниження ЧСС, та ПВА практично не впливає на ЧСС. Елевація груднини, капноторакс супроводжуються деяким підвищенням АТ. Показники гемодинаміки перед операцією та анестезією у пацієнтів з ЛДГК не корелюють з тяжкістю деформації за індексом Haller.Дослідження було виконане відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом установи. На проведення дослідження було отримано інформовану згоду батьків та дітей.