The processes of interaction of mercury(II) with potassium triiodide have been studied in various media by potentiometric and biamperometric methods. It was concluded that acetate buffer solutions with pH 4–6 are the optimal background electrolyte. It has been established that the formation of the final products i.e. HgI2 and Hg(IO3)2 proceeds with the formation of intermediate mixed complexes with acetate ions. It was shown that the platinum electrode is amalgamated as a result of continuous work with solutions of mercury. In connection with this, the anomalous curves of biamperometric titration of mercury (II) with KI3 solution were obtained. In potentiometric titration, a decisive contribution to the magnitude of the potential is made by mixed oxidation-reduction potentials. The obtained results were used for the development of the procedure for the determination of mercury (II) by potassium triiodide with fixation of the equivalence point by electrochemical methods.

Изучены процессы взаимодействия ртути(II) с трийодидом калия в различных средах потенциометрическим и биамперометрическим методами. Сделан вывод, что оптимальным фоновым электролитом являются ацетатные буферные растворы с рН 4–6. Установлено, что образование конечных продуктов HgI2 и Hg(IO3)2 протекает с образованием промежуточных разнолигандных комплексов с ацетат-ионами. Показано, что при постоянной работе с растворами ртути происходит амальгамирование платинового электрода. При этом фиксируются аномальные кривые биамперометрического титрования ртути(II) раствором KI3. При потенциометрическом титровании решающий вклад в величину возникающего потенциала вносят смешанные окислительно-восстановительные потенциалы. Полученные данные положены в основу методики определения ртути(II) трийодидом калия с фиксацией точки эквивалентности электрохимическими методами.

Досліджено процеси взаємодії ртуті(II) з калій трийодидом у різних середовищах потенціометричним та біамперометричним методами. Зроблено висновок, що оптимальним фоновим електролітом є ацетатні буферні розчини з рН 4–6. Встановлено, що утворення кінцевих продуктів HgI2 і Hg(IO3)2 протікає з формуванням проміжних різнолігандних комплексів з ацетат-іонами. Показано, що при постійній роботі з розчинами ртуті відбувається амальгамування платинового електроду. При цьому фіксуються аномальні криві біамперометричного титрування ртуті(II) розчином KI3. При потенціометричному титруванні вирішальний вклад у величину потенціалу, що виникає, вносять змішані окисно-відновні потенціали. Отримані дані покладено в основу методики визначення ртуті(II) калій трийодидом з фіксацією точки еквівалентності електрохімічними методами.