Abstract. Purpose. This paper addresses issues such as unclear spatial organization and insufficient integration with surrounding functions in the design of urban heritage trails. The main objective is to investigate the implementation of the widely applied urban catalyst theory in the practice of planning and design of cultural heritage trails, which will provide new perspectives and methods for theoretical research on the design of urban cultural heritage trails. Methodology. Through a comprehensive literature review, this study analyzes the developmental trends of heritage trails and the principles of urban catalyst theory. It employs case studies to identify the environmental design characteristics and critical factors influencing the effectiveness of heritage trails through the lens of catalyst theory. Results. The findings suggest that the design challenges faced by urban heritage trails can be effectively mitigated by adopting a spatial organization strategy that transitions from point-like elements to broader areas. The study delineates three key design steps: activating spatial nodes, ensuring continuity in spatial interfaces, and extending the urban context, supported by thorough case analyses. Scientific novelty. This research distinguishes itself by applying urban catalyst theory to address specific design issues within heritage trails, effectively summarizing and articulating relevant methods for practitioners in the field. Practical significance. The insights derived from this study provide a theoretical foundation and clear guidelines for the planning and design of future urban heritage trails, ensuring they are better integrated with their urban contexts and enhance cultural experiences for visitors. Мета. У статті розглядаються такі проблеми, як нечітка організація простору та недостатня інтеграція з навколишніми функціями при проєктуванні стежок міської спадщини. Основна мета – дослідити впровадження широко застосовуваної теорії міського каталізатора в практику планування та дизайну стежок культурної спадщини, що забезпечить нові перспективи та методи теоретичних досліджень в цій області. Методологія. Завдяки комплексному огляду літератури це дослідження аналізує тенденції розвитку стежок спадщини та принципи теорії міського каталізатора. В статті використано тематичні дослідження для визначення характеристик дизайну середовища та критичних факторів, що впливають на ефективність маршрутів спадщини через призму теорії каталізатора. Результати. Отримані дані свідчать про те, що проблеми, з якими стикаються маршрути міської спадщини, можна ефективно пом’якшити шляхом прийняття стратегії просторової організації, яка переходить від точкових елементів до більш широких територій. Дослідження окреслює три ключові етапи проєктування: активація просторових вузлів, забезпечення безперервності просторових інтерфейсів і розширення міського контексту, підкріплене ретельним аналізом випадків. Наукова новизна. Це дослідження вирізняється застосуванням теорії міських каталізаторів для вирішення конкретних проблем дизайну в межах стежок спадщини, ефективно узагальнюючи та формулюючи відповідні методи для практиків у цій галузі. Практична значущість. Висновки, отримані в результаті цього дослідження, забезпечують теоретичну основу та чіткі вказівки для планування та проєктування майбутніх маршрутів міської спадщини, гарантуючи їх кращу інтеграцію з міським контекстом та покращення культурного досвіду для відвідувачів.