Рецензія на навчальний посібник: Вступ до музеєзнавства і пам’яткознавства : навч. посіб. / за наук. ред. О. М. Гончарової, С. Ж. Пустовалова. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2019. – 490 с. Рецензия на учебное пособие: Введение в музееведения и памятниковедения: учеб. пособие. / За наук. ред. Е. Н. Гончаровой, С. Ж. Пустовалова. - Киев: Издательство Лира-К, 2019. - 490 с. Coursebook Review: Introduction to Museology and Monument Studies: coursebook/eds. O. Honcharova, S. Pustovalov. - Kyiv: Lira-K Publishing House, 2019. - 490 p.

Світова археологічна, антропологічна та історична науки зазнали важкої втрати. На 93 році життя 7 листопада 2019 року в Санкт-Петербурзі помер Лев Самуїлович Клейн. Викладач Ленінградського – Петербурзького університету, він читав лекції у Віденському, Західно-Берлінському, Копенгагенському, Даремському, Люблянському, Туркському, Вашингтонському університетах. В Мадриді, Кембриджі, Оксфорді, Стокгольмі Лев Самуїлович Клейн виступав з доповідями. У його науковому доробку понад 800 статей та понад 20 монографій з найрізноманітнішої гуманітарної проблематики.

Навчальний посібник «Вступ до музеєзнавства і пам’яткознавства» під науковою редакцією доктора культурології, професора Олени Миколаївни Гончарової та доктора історичних наук, доцента Сергія Жановича Пустовалова присвячений актуальним питанням музейної та пам’яткоохоронної галузі, історії та теорії музейної справи, викладання археології для музейників, законодавчого забезпечення музейної галузі, експертизи історико-культурних цінностей; представляє погляди провідних українських та світових науковців і практиків щодо розв’язання актуальних проблем зазначеної тематики. Посібник адресований студентам, аспірантам профільних закладів вищої освіти, працівникам музейних та пам’яткоохоронних установ. Уперше в підручнику комплексно викладено основи обох складових спеціальності – як музейної справи, так і пам’яткознавства. Introduction to Museum and Monument Studies book edited by Professor Olena Honcharova, DSc in Cultural Studies, and Associate Professor Serhii Pustovalov, DSc in History, is devoted to topical issues of museum and monument protection, museum studies history and theory, museum staff archaeology training, legislative support for the museum industry, examination of historical and cultural values; presents the views of leading Ukrainian and world scientists and experts on solving current problems in this area. The book is addressed to students, graduate students of field-oriented higher education institutions, museum and heritage conservation staff. For the first time, the textbook comprehensively provides the basics of both programme subject area components: museum studies and monument studies. Учебное пособие «Введение в музееведение и памятниковедение» под научной редакцией доктора культурологии, профессора Елены Николаевны Гончаровой и доктора исторических наук, доцента Сергея Жановича Пустовалова посвящено актуальным вопросам музейной и памятникоохранной отрасли, истории и теории музейного дела, преподавателей , законодательного обеспечения музейной отрасли, экспертизы историко-культурных ценностей; представляет взгляды ведущих украинских и мировых ученых и практиков по решению актуальных проблем данной тематики. Пособие адресовано студентам, аспирантам профильных учреждений высшего образования, работникам музейных и охранных учреждений. Впервые в учебнике комплексно изложены основы обеих составляющих специальности – как музейного дела, так и памятковедения.

Europe is the global cradle of the greatest manifestation of culture, art and architecture of the world. The largest number of world heritage sites is collected on the territory of the European part of the continent. Travelling, research internships and exchange programmes are designed to promote mutual understanding and cooperation between students and teachers. Both opportunities to improve an educational and scientific level and to connect the best examples of world culture are provided. Европа – мировая колыбель наиболее выдающихся проявлений культуры, искусства и архитектуры мира. Наибольшее количество памятников мирового наследия собрано именно на территории европейской части континента. Путешествия, научные стажировкии и учебные обмены призваны способствовать развитию взаимопонимания и сотрудничества студентов и преподавателей. Они, также, позволяют не только повысить свой образовательно-научный уровень, но и приобщиться к лучшим образцам мировой культуры. Європа – світова колиска найвизначніших проявів культури, мистецтва та архітектури світу. Найбільша кількість пам’яток світової спадщини зібрана саме на території європейської частини континенту. Подорожі, наукові стажування та навчальні обміни покликані сприяти розвитку взаєморозуміння та співпраці студентів і викладачів. Вони, також, дають змогу не лише підвищити свій освітньо-науковий рівень, а й долучитися до найкращих зразків світової культури.

The purpose of the paper is to identify the features of environmental museums that allow them to be considered as a phenomenon of modern cultural industries. The methodology of the work is based on the cultural approach with the use of analysis, synthesis. The scientific novelty of the research is that this paper is one of the first attempts at a comprehensive analysis of the environmental museum as a phenomenon of modern cultural industries in Ukrainian museology. Conclusions. The relevant features of environmental museums are: the possibility of attracting of other sectors of creative industries into the work; possibility of incorporation into a wider cultural industry; wider opportunities for presenting and interpreting cultural senses, working with visitors and creating creative products based on creative potential; active development of various forms of partnership. Цель статьи — выявить особенности средовых музеев, которые позволяют рассмматривать их в качестве феномена современных культурних индустрий. Методология. Использован культурологический подход с использованием методов анализа и синтеза. Научная новизна исследования состоит в том, что данная статья является одной из первых попыток в украинском музееведении комплексно проанализировать средовой музей в качестве феномена современных культурных индустрий. Выводы. Соответствующими особенностями средовых музеев являются: возможность включения в работу других секторов креативних индустрий; возможность инкорпорации в более широкую культурную индустрию; более широкие возможности для презентации и интерпретации культурных смыслов, работы с посетителями и создания культурных продуктов на основе креативного потенциала; активное развитие разных форм партнерства. Мета статті – виявити особливості середовищних музеїв, що дозволяють розглядати їх як феномен сучасних культурних індустрій. Методологія. Застосовано культурологічний підхід з використанням методів аналізу та синтезу. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що дана стаття є однією із перших спроб в українському музейництві комплексно проаналізувати середовищний музей як феномен сучасних культурних індустрій. Висновки. Відповідними особливостями середовищних музеїв є: можливість залучення у роботу інших секторів креативних індустрій; можливість інкорпорації до широкої культурної індустрії; ширші можливості для презентації та інтерпретації культурних сенсів, роботи з відвідувачами та створення культурних продуктів на основі креативного потенціалу; активний розвиток різних форм партнерства.

The purpose of the article is to systematize and streamline the current legislation to simplify the algorithm for collecting and compiling a package of documents in order to establish and register a museum (museum formation) at a military educational institution. The scientific novelty lies in the fact that an attempt has been made to systematize and streamline the process of forming museum formation, as well as to harmonize and generalize the current legislative requirements for this process. Conclusions. A study of the legislation and regulatory framework for the establishment, operation and registration of museums at military educational institutions showed a complex and confusing system of regulatory legal acts, often requiring duplication of certain actions, and sometimes mutually exclusive, which complicates the procedure for creating a museum at a military educational institution. Systematization of regulatory requirements, structuring them in the order of implementation, as well as the classification and inventory of the collection items directly requires a specialist with the appropriate professional skills, abilities and motivation, otherwise, the assembly remains in the status of a storage. Цель статьи – систематизировать и упорядочить действующее законодательство для упрощения алгоритма сбора и составления пакета документов с целью создания и регистрации музея (музейного образования) при военном учебном заведении. Научная новизна заключается в том, что предпринята попытка систематизировать и упорядочить процесс формирования музейного образования, а также согласовать и обобщить действующие законодательные требования к данному процессу. Выводы. Исследование законодательства и нормативно-правовой базы по созданию, функционированию и учету музеев при военных учебных заведениях показало сложную и запутанную систему нормативно-правовых актов, часто требующих дублирования определенных действий, а иногда взаимоисключающих, что усложняет процедуру создания музея при военном учебном заведении. Систематизация нормативных требований, структурирование их в порядке выполнения, а также классификация и инвентаризация непосредственно предметов коллекции требуют наличия специалиста с соответствующими профессиональными навыками, способностями и мотивацией, иначе сборка остается в статусе склада. Мета статті – систематизувати й упорядкувати чинне законодавство для спрощення алгоритму збору та складання пакета документів з метою створення та реєстрації музею (музейного утворення) при військовому навчальному закладі. Наукова новизна полягає в тому, що зроблена спроба систематизувати та впорядкувати процес формування музейного утворення, а також узгодити й узагальнити чинні законодавчі вимоги до цього процесу. Висновки. Дослідження законодавства та нормативно-правової бази щодо створення, функціонування й обліку музеїв при військових закладах освіти показало складну та заплутану систему нормативно-правових актів, які часто вимагають дублювання певних дій, а іноді є несумісними, що ускладнює процедуру створення музею при військовому навчальному закладі. Систематизація нормативних вимог, структурування їх у порядку виконання, а також класифікація та інвентаризація безпосередньо предметів колекції вимагають наявності спеціаліста з відповідними професійними навичками, хистом і мотивацією, інакше збірка залишається в статусі складу.

Статья (жанр – научная полемика) является продолжением дискуссии, ранее начавшейся в профессиональной среде. Автор отстаивает позицию более внимательного отношения к культурным напластованиям новейшего времени при проведении археологических раскопок. Проблема заключается в неопределенности статуса культурных отложений XX в. Цель статьи – определить историческое значение культурных отложений новейшего периода. Методика исследования. Используются общенаучные методы. Применяется также типологический метод, в частности при классификации культурных отложений XX в. Научная новизна статьи заключается в том, что впервые в украинской историографии системно обосновывается историческая ценность культурных напластований новейшего времени. Выводы. Историческая ценность культурных отложений новейшего периода заключается в том, что они, по крайней мере, являются историческими источниками, памятниками эпохи. Кроме научной, отдельные артефакты или комплексы по культурным наслоениям новейшего времени могут иметь художественную, эстетическую, музейную, туристическую, антропологическую, этнографическую, национальную, политическую, идеологическую, экономическую, социальную ценность. The article is written in the scientific polemic genre and it is a continuation of the discussion that began earlier in the professional environment. The author defends the position to give more attention to culture layers of the 20th during conducting an archaeological excavation. The problem is the uncertainty of the cultural deposits’ status of the 20th century. The purpose of the article is to determine the 20th century culture deposits historical value. Research methodology. Common-scientific methods are used. The typological method is also used, in particular, for 20th century culture deposits classification. The scientific novelty lies in the first, in Ukrainian historiography, attempt to argue a historical value of the 20th-century cultural layers. Conclusion. The modern culture deposits' historical value is in that they are at least a historical source and also an epoch monument. In addition to scientific, individual artifacts or complexes on cultural layers of modern times can have artistic, aesthetic, museum, tourist, anthropological, ethnographic, national, political, ideological, economic, social value. Стаття (жанр – наукова полеміка) є продовженням дискусії, розпочатої раніше у фаховому середовищі. Автор обстоює позицію уважнішого ставлення до культурних нашарувань новітнього часу в процесі проведення археологічних розкопок. Проблема полягає в невизначеності статусу культурних нашарувань XX ст. Мета статті – виявити історичне значення культурних відкладів новітнього часу. Методика дослідження. Використано загальнонаукові методи. Застосовано також типологічний метод, зокрема під час класифікації культурних відкладів XX ст. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше в українській історіографії системно обґрунтовується історична цінність культурних нашарувань новітнього періоду. Висновки. Історична цінність культурних відкладів новітньої доби полягає в тому, що вони щонайменше є історичними джерелами, пам’яткою епохи. Окрім наукової, окремі предмети чи комплекси з культурних нашарувань новітнього часу можуть мати художню, естетичну, музейну, туристичну, антропологічну, етнографічну, національну, політичну, ідеологічну, економічну, соціальну цінність.

The purpose of the article is to outline the current problems in modern museum studies regarding the negative impact on the public perception of museum activities of the manipulation of the term ‘museum’ in the names of consumer infrastructure and periodicals. Research methodology. General scientific research methods were used, in particular historical, method of analysis, typological, method of analogies, method of generalization. Scientific novelty. The state and degree of speculation research with the term ‘museum’ in the names of elements of consumer infrastructure are determined. It is revealed that such a phenomenon did not originate in the 21st century but has existed since pre-Soviet times. It is determined why the speculation process with the term ‘museum’ is so popular in Ukraine and abroad. Conclusions. The article reflects the position of the authors on the use of the term ‘museum’ in the names of consumer infrastructure institutions – cafes, restaurants; usually carried out in order to use the authority of museums to attract new customers and consumers. Today it is popular to decorate catering establishments and cafes using antiques without investing in a special concept or design. A proposal was made to amend the legislation on the names of legal entities. Цель статьи – определить существующие в современном музееведении актуальные проблемы негативного влияния на общественное представление о музейной деятельности манипуляции термином «музей» в названиях субъектов потребительской инфраструктуры и на страницах периодической прессы. Методология исследования. Использованы общенаучные методы исследования, в частности исторический, метод анализа, типологический, метод аналогий, метод обобщения. Научная новизна. Определены состояние и степень исследования спекуляции термином «музей» в названиях элементов потребительской инфраструктуры. Выявлено, что подобное явление не зародилось в XXI веке, а имеется еще с досоветских времен. Определено, почему процесс спекуляции термином «музей» так популярен в Украине и за рубежом. Выводы. В статье отражена позиция авторов по использованию термина «музей» в названиях учреждений потребительской инфраструктуры – кафе, ресторанов; обычно осуществляется с целью применения авторитета музеев для привлечения новых клиентов и потребителей. Сегодня популярно украшать заведения общественного питания и кафе, используя предметы старины и не вкладывая в это специальную концепцию или замысел. Высказано предложение внести изменения в законодательство о наименованиях юридических лиц. Мета статті – окреслити наявні в сучасному музеєзнавстві актуальні проблеми щодо негативного впливу на суспільне уявлення про музейну діяльність маніпуляції терміном «музей» у назвах суб’єктів споживчої інфраструктури та на сторінках періодичної преси. Методологія дослідження. Використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема історичний, метод аналізу, типологічний, метод аналогій, метод узагальнення. Наукова новизна. Визначено стан і ступінь дослідження спекуляції терміном «музей» у назвах елементів споживчої інфраструктури. Виявлено, що подібне явище не зародилося у ХХІ ст., а наявне ще з дорадянських часів. Визначено, чому процес спекуляції терміном «музей» такий популярний в Україні та за кордоном. Висновки. У статті висвітлено позицію авторів щодо використання терміна «музей» у назвах установ споживчої інфраструктури – кафе, ресторанів, що зазвичай здійснюється з метою застосування авторитету музеїв для приваблення нових клієнтів і споживачів. На сьогодні популярно декорувати заклади громадського харчування та кафе, використовуючи предмети старовини та не вкладаючи в це спеціальну концепцію чи задум. Висловлено пропозицію внести зміни до законодавства про назви юридичних осіб.

The aim of the article it to show the concept of «material culture» which is perceived somewhat ambiguously, but at the terminological level this concept exists and continues to be widely used by both ethnologists and cultural scientists. Methodology of the research consists in the method of analysis and synthesis. We propose to analyze the definitions of the concept of «material culture», which were formulated in ethnology and cultural studies, in order to understand the meaning of the humanitarian sciences. В последнее время понятие «материальная культура» воспринимается несколько неоднозначно, но на терминологическом уровне это понятие существует и продолжает широко использоваться как этнологами, так и культурологами. Мы предлагаем проанализировать определения понятия «материальная культура», которые были сформулированы в этнологии и культурологии, чтобы разобраться в том, какой смысл вкладывали в него данные гуманитарные науки. Останнім часом поняття «матеріальна культура» сприймається дещо неоднозначно, але на термінологічному рівні це поняття існує і продовжує широко використовуватись як етнологами, так і культурологами. Ми пропонуємо проаналізувати визначення поняття «матеріальна культура», яке було сформульовані в етнології та культурології, аби зрозуміти – який зміст вкладали в нього дані гуманітарні напрями.