Review for the publication: Scientific Library of the Kyiv National University of Culture and Arts: Times of Change and Augmented Reality: to the 55th University Foundation Anniversary / Yu.Horban, O. Skachenko. Kyiv: Kyiv, Publishing House: Lira-K, 2019. 264 p. Рецензія на видання: Наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв: часи змін та доповненої реальності : до 55-річчя від дня заснування / Ю. І. Горбань, О. О. Скаченко. Київ : Видавництво Ліра-К, 2019. 264 c.

16–18 травня 2019 року у Київському національному університеті культури і мистецтв на базі кафедр інформаційних технологій (завідувач кафедри д-р іст. наук, професор Т. В. Новальська) і документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності (завідувач кафедри д-р іст. наук, професор В. В. Бездрабко) відбулася Друга міжнародна наукова конференція «Інформація, комунікація та управління знаннями у глобалізованому світі».Українські і зарубіжні науковці обговорили актуальні проблеми архівознавства, бібліотекознавства, документознавства, інформаційно-аналітичної діяльності у системі сучасних наукових досліджень, проблеми навчальної та наукової підготовки фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи і перспективи керування знаннями в умовах глобалізації академічних наукових та освітніх процесів.

Одне з основних завдань бібліотеки – надання у користування суспільству цінних ресурсів, які в них зберігаються та є частиною національного культурного надбання. Зрозуміло, об’єктивний процес природного старіння документів зупинити неможливо, проте його можна уповільнити за допомогою правильного їх зберігання та дбайливого використання, що є неодмінною умовою задля повноцінного використання сьогодні та збереження для майбутніх поколінь. One of the principal concerns of the library is to provide the public with valuable resources that are resided in them and form the national cultural heritage. It is clear that the objective process of ambient ageing of documents cannot be stopped. Still, it can be slowed down by properly storing and using them carefully, which is a key to full use today and preservation for generations to come.

Стаття присвячена огляду технології цифрових інтелектуальних персональних асистентів (ІПA, також відомих як розмовні агенти, розумні спікери, цифрові / інтелектуальні персональні помічники або голосові агенти). Розглянуто oсновні технічні функції таких програм, як Google Assistant, Amazon Alexa, Microsoft Cortana, Apple Siri, а також випадки їхнього використання в приватному і громадському середовищах. Представлені, також, тенденції дослідження ІПА та ідеї для дослідження ІПA в українському контексті. The article provides an overview of intelligent personal assistants (IPA) (also known as conversational agents, smart speakers, digital / intelligent personal assistants, or voicecontrolled agents). The main technical features of the IPAs, including Google Assistant, Amazon Alexa, Microsoft Cortana, Apple Siri, are outlined along with their reported adoption in private and public environments. IPA research trends and ideas for IPA research in Ukrainian context are also discussed.

Reference and bibliographic services are one of the main activities of the Central Scientific Library of the National Academy of Sciences of Belarus. Its advance depends on the level of training of librarians in this field and their professional knowledge. The rules of the reference and bibliographic services have been developed for decades, and are improved and perfected in the process of everyday practice. Reference and bibliographic work, like any other professional activity, has its own professional rules and secrets. Справочно-библиографическое обслуживание – одно из основных направлений работы Центральной научной библиотеки НАН Беларуси. Успех его зависит от уровня подготовки специалистов библиотеки в этой области и их профессиональных знаний. Правила СБО вырабатывались десятилетиями, оттачиваются и шлифуются в процессе каждодневной практики. Справочно-библиографическая работа, как и любая другая профессиональная деятельность, имеет свои профессиональные правила и секреты. Довідково-бібліографічне обслуговування - один з основних напрямків роботи Центральної наукової бібліотеки НАН Білорусі. Успіх його залежить від рівня підготовки фахівців бібліотеки в цій області і їх професійних знань. Правила ДБО вироблялися десятиліттями, вигострюються і шліфуються в процесі щоденної практики. Довідково-бібліографічна робота, як і будь-яка інша професійна діяльність, має свої професійні правила і секрети.

17–18 листопада відбулась звітно-виборна конференція ВГО Українська бібліотечна асоціація (УБА), присвячена підведенню підсумків реалізації Стратегії розвитку УБА на 2019–2021 рр., урочистій церемонії вручення нагород і відзнак ВГО Українська бібліотечна асоціація, а також виборам Президента та оновленню складу Президії, Експертної ради і Ревізійної комісії асоціації на наступні три роки. Під час конференції також було презентовано новий корпоративний стиль і логотип ВГО Українська бібліотечна асоціація. Тема цьогорічного заходу – «Українська бібліотечна асоціація в екосистемі нової реальності» – була покликана відобразити як складність умов війни, посилену пандемією, економічною і управлінською нестабільністю, в яких асоціації довелося розбудовувати свою діяльність, так і спрямованість Української бібліотечної асоціації виступати активним гравцем у досягненні спільних цілей у розвитку суспільних екосистем, бачення УБА своїх ролі та місця в системі соціальних і професійних зв’язків, процесів і орієнтирів. On 17-18 November, the Ukrainian Library Association (ULA) held a wrap-up electing conference on the UBA Development Strategy implementation for 2019-2021, a ULA award official ceremony, and the presidential, the Expert Board and the Association Control Commission votes for the next three years. A new visual identity and logo for the Ukrainian Library Association appeared during the Conference. The Conference on Ukrainian Library Association: Adjusting to the Next Normal Ecosystem was designed to reflect the complexity of the war, widespread pandemic, economic and managerial instability under which the Association had to build its work, and its commitment to be a mover achieving goals in the development of social ecosystems, the ULA's vision of its position in the system of social and professional ties, flows and focuses.

Officially adopted at the International, Ukrainian and Russian level, the definition of the document is proposed to be understood broadly, allowing the document to be considered a natural source of information, i.e. a person. Accordingly, along with the document as an object of artificial origin, the scope of the concept of the document includes the object of natural origin. Methodologically, the validity of such a review follows from the definition of the document adopted by the international organization for standardization, as well as Russian and Ukrainian state standards. The author substantiates the validity of the existence of many definitions of the document, depending on the specifics and profile of the relevant social system. Официально принятые на международном, украинском и российском уровнях определения документа предлагается понимать расширительно, допуская считать документом и естественный источник информации, т. е. человека. Соответственно наряду с документом как объектом искусственного происхождения в объём понятия документа включается и объект естественного происхождения. Методологически правомерность такого рассмотрения вытекает из определения документа, принятого Международной организацией по стандартизации, а также российских и украинских государственных стандартов. Автор обосновывает правомерность существования множества дефиниций документа, зависящих от специфики и профиля соответствующей социальной системы. Офіційно прийняті на міжнародному, українському і російському рівнях визначення документа пропонується розуміти розширено, допускаючи вважати документом і природне джерело інформації, тобто людину. Відповідно поряд із документом як об'єктом штучного походження в обсяг поняття документа включається і об’єкт природного походження. Методологічно правомірність такого розгляду випливає з визначення документа, прийнятого Міжнародною організацією зі стандартизації, а також російських і українських державних стандартів. Автор обґрунтовує правомірність існування безлічі дефініцій документа, що залежать від специфіки і профілю відповідної соціальної системи.

The construction of noncontradictory term systems is necessary in archival science, documental science and other documental and information sciences. Moreover, the construction of the documentology term system, which generalizes definitions and optimizes basic terms and schemes of documental and information sciences both like related sciences, coordinates the term systems construction of these disciplines, is needed under conditions of interdisciplinarity in Science.Definitions analysis of terminological standards and legislation on office works and archival sciences reveals sometimes the presence of definitions homonymy like sentences both like their components as syntagms. The elimination of this kind of homonymy serves as a condition of noncontradictive construction of term systems in document science and archival science. В архивоведении, документоведении, других документально-информационных науках необходимо построение непротиворечивых терминосистем. Сверх этого, в условиях междисциплинарности в науке востребовано построение терминосистемы документологии, которая обобщает понятия, оптимизирует базовые термины, схемы документально-информационных и смежных с ними наук, координирует в необходимых границах построение терминосистем этих дисциплин. Анализ дефиниций терминологических стандартов и законодательства по делопроизводству и архивному делу порой выявляет наличие омонимии дефиниций в качестве предложений, а также их составных частей. Устранение такого рода омонимии служит условием непротиворечивого построения терминосистем документоведения и архивоведения. У архівознавстві, документознавстві, інших документально-інформаційних науках необхідна побудова несуперечливих терміносистем. Понад це, в умовах міждисциплінарності в науці затребуваною є побудова терміносистеми документології, яка узагальнює поняття, оптимізує базові терміни, схеми документально-інформаційних та суміжних з ними наук, координує в необхідних межах побудову терміносистем цих дисциплін. Аналіз дефініцій термінологічних стандартів і законодавства з діловодства та архівної справи часом виявляє наявність омонімії дефініцій як речень, так і їх складових частин. Усунення такого роду омонімії є умовою несуперечливої побудови терміносистем документознавства та архівознавства.

У цьому дослідженні представлено деякі аспекти впливу цифрової гуманітаристики (Digital Humanities) на сучасне бібліотекознавство. Метою статті є показати, що сучасне вітчизняне бібліотекознавство розвивається у напрямку цифрової гуманітаристики та встановлює все більш тісні зв’язки з галуззю інформаційних технологій. Проаналізовано основні вітчизняні проекти в цій царині. Визначено подальші напрямки в дослідженнях цифрової гуманітаристики з метою виявлення застосування для сучасного бібліотекознавства зокрема. Для аналізу сучасного стану бібліотекознавства у контексті цифрової гуманітаристики було обрано порівняльний метод та метод аналізу літератури. Оскільки цифрова гуманітаристика в Україні має менше розповсюдження, ніж у світі, тому порівняльний метод допоміг у зіставленні впливу цифрової гуманітаристики на бібліотечну справу в Україні та світі. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що концепція цифрової гуманітаристики у бібліотекознавстві майже не розглядалася вітчизняними науковцями та спеціалістами із соціальних комунікацій. У ході нашого дослідження ми дійшли висновку, що сучасне українське бібліотекознавство частково готове до адаптації цифрової гуманітаристики, що видно з кількох прикладів оцифрування вітчизняними бібліотеками, музеями та іншими закладами культури різних об’єктів та артефактів. In this article several aspects of Digital Humanities effect upon modern librarianship are presented. There are some projects analyzed in this area from the perspective of further DH development in library context. We have analyzed and compared the most developed projects on cultural heritage digitization in Ukraine and also regarded some examples of world digital humanities concept usage in the Kansas University. We may say that Digital Humanities is very new concept for Ukrainian education as well as for Ukrainian librarianship but in spite of this fact Ukrainian libraries, museums, and cultural institutions take part in DH projects and develop these concept in Ukraine.

This is a summary report of the series of workshops on FAIR research information in open infrastructures that was jointly organised by the State Scientific and Technical Library of Ukraine (SSTL) and Leibniz Information Centre for Science and Technology (TIB) which have been collaborating under the framework of Joint German-Ukrainian project supported by the Federal Ministry of Education and Research of Germany and the Ministry of Science and Education of Ukraine. The workshops successfully harnessed the enthusiasm and experience of librarians, researchers, software providers, public funding body representatives, content providers, scientometricians and information specialists in an attempt to shed light and define criteria which assist discovery and reuse of research information by third-parties and make it FAIR. The series of workshops consisted of four separate workshops which addressed single aspects of FAIR – findability, accessibility, interoperability and reuse concerning research information. Due to Covid-19 travel restrictions workshops were held online between September 2020 and January 2021. Короткий звіт про серію вебінарів, присвячених застосуванню принципів FAIR для дослідницької інформації у відкритих інфраструктурах, які булоорганізовано Державною науково-технічною бібліотекою України та Лейбніцьким інформаційним центром науки та техніки у рамках українсько-німецького науково-дослідного проєкту за підтримки Міністерства освіти і науки України та Федерального міністерства освіти та наукових досліджень Німеччини. У заходах взяли участь бібліотекарі, дослідники, розробники програмного забезпечення, представники грантодавчих організацій, наукометристи та інформаційні фахівці, які дискутували про критерії, яким має відповідати дослідницька інформація. Серія складалась із 4 вебінарів, на яких було окремо розглянуто кожен із принципів FAIR – відшукуваність, доступність, сумісність та повторне використаннядослідницької інформації. В умовах пандемії Covid-19 заходи було проведено дистанційно у часовому проміжку між вереснем 2020 та січнем 2021 року.