Opinions regarding the polarisation of bandura performance in Ukraine. The juxtaposition of authentic and academic approaches to the bandura performance, repertoire and construction, and the evolution of audience musical preferences and its influence on contemporary performers. Взгляды на поларизацию в искусстве игры на бандуре в современной Украине. Сравнение аутентичных и академических подходов к бандуры, репертуара и конструкции, а также развитие музыкальных предпочтений слушателей в современных исполнителей. Погляди щодо поляризації в мистецтві гри на бандурі в сучасній Україні. Порівняння автентичніх та академічних підходів до бандури, репертуару та конструкції, а також розвиток музичних переваг слухачів і вплив на сучасних виконавців.

The purpose of the article is to determine the influence of Lutheranism on education and musical culture in the Grand Duchy of Lithuania. The research methodology includes cultural and historical analysis, which made it possible to analyze and investigate the influence of Lutheranism on musical culture in the Grand Duchy of Lithuania. Source studies and musictheoretical methods were used during the search and analysis of church-singing collections. The biographical method of research was used to systematize information about the life and work of theologians, composers and theorists. The scientific novelty of the research is the thorough analysis of the Lutheranism influence on education, book publishing and musical art. The first church chanting collections have been identified, in which a gradual transition from monody to polyphony is traced. Conclusions. In the process of studying the influence of Lutheranism on education and musical culture in the Grand Duchy of Lithuania, it was established that one of the main ways of introducing Protestant ideas was the education of gentry and bourgeois Ukrainian youth in Western European Lutheran universities. The competition between Orthodox, Catholic and Protestant schools that existed in the Grand Duchy of Lithuania contributed to the development of education in the country. In the 16th century, Vilno was a printing centre of the Grand Duchy of Lithuania, where printers competed with each other, publishing books in different languages and with opposite religious positions. During this period, thanks to the Lithuanian Protestants, church chanting collections were published. The chants in the first collections combined the stylistic tendencies of Protestant chorales, Czech reformers, and the traditions of local craftsmen.

The purpose of the research is to reveal in the diachronic aspect some principles of development of the mugham genre tasnif. The research aims also to study some features of the musical language of tasnifs and investigate the role of singers and performers of folk instruments in the development of the mugham of Azerbaijan. The research methodology is aimed at using the methods of historical musicology and the application of certain methodological principles of ethnomusicology in the study of the musical language of Tasnif. The scientific novelty of the research. The article presents some new facts related to the creation and implementation of tariffs. Conclusions. Tasnifs are vocal-instrumental musical works with a certain point basis, melodic and formal structure. Outstanding Azerbaijani singers played an important role in the development of this genre. In the Soviet period, tasnifs created by singers were presented under the name of folk songs. Мета дослідження – розкрити в діахронічному аспекті деякі принципи розвитку мугамного жанру тасніф. Дослідження спрямоване також на вивчення особливостей музичної мови тасніфів і визначення ролі співаків і виконавців на народних інструментах у розвитку мугаму Азербайджану. Методологія дослідження спрямована на використання методів історичного музикознавства та застосування окремих методологічних принципів етномузикології у вивченні музичної мови тасніфів. Наукова новизна дослідження. У статті запропоновано деякі нові факти, пов’язані зі створенням та виконанням тасніфів. Висновки. Тасніфи – це вокально-інструментальні музичні твори з певною точковою основою, мелодичною і формальною будовою. Важливу роль у розвитку цього жанру відіграли видатні азербайджанські співаки. У радянський період тасніфи, створені співаками, подавалися під назвою народної пісні.

The purpose of the research is to reveal in the diachronic aspect some principles of the musical self-organization of the Azerbaijani heroic epic. The research aims also to study some features of the self-organization in the opera “Koroglu” by Uzeyir Hajibeyli. The research methodology is aimed at using methods of synergetic paradigm. The notion of non-linearity is a fundamental principle of asynergy. As well as synergetics, the application of certain methodological principles of a cognitive paradigm in the study of the musical language of the heroic epic would also be effective. The scientific novelty of the research. The article offered to the attention of readers one of the first experiments on the application of the principles of the synergetic paradigm in the field of ethnomusicology. Conclusions. One of the most formidable examples of the Turkish heroic epic, the “Book of Dede Qorqud” was a complex system developed on the principle of self-organization. The synergetic aspects of the study of the period of the early heroic epic allow an initial description of epic performance as a manifestation of cognitive processes. According to the author, the synergetic approach allows us to take a fresh look at the problem of “composer and traditional musical art”. In the most generalised form, it can be argued that due to the artist’s intertextual dialogue with the epic tradition, centuries-old concepts acquire new semantic shades in the modern historical and cultural context. The Opera “Koroglu” by the founder of the Azerbaijan compositional school Uzeir Hajibeyli is vivid evidence of this. Мета дослідження – виявити в діахронічному аспекті деякі принципи музичної самоорганізації азербайджанського героїчного епосу. Серед завдань дослідження також вивчення деяких особливостей самоорганізації опери «Керогли» У. Гаджибейлі. Методологія дослідження базується на використанні способів синергетичної парадигми. Застосування методологічних принципів когнітивізму також можуть бути ефективними для вивчення музичної мови епосу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що воно є одним з перших дослідів застосування методів синергетичної парадигми в галузі етномузикології. Висновки. Одна з основних пам’яток тюркського героїчного епосу «Кітабі Деде Коркуд» є складною системою, побудованою за принципом самоорганізації. Дослідження ранніх етапів епічної спадщини в аспекті синергетичної парадигми дає змогу розглядати виконання епосу як когнітивний процес. На думку автора, синергетична парадигма сприяє формуванню нового підходу до вивчення проблеми «усна традиція та композитор». Автор доходить висновку, що унаслідок інтертекстуального діалогу багатовікові концепти епічного мистецтва набувають нових семантичних відтінків. Опера засновника азербайджанської композиторської школи «Керогли» У. Гаджибейлі – яскраве тому свідчення.

The purpose of the research is to study the history of the chamber choir “Moravski” formation, creative, performing, and popularizing activities as a bright representative of modern Ukrainian amateur choral art. The research methodology is based on the use of empirical methods (chronological, descriptive, analytical), as well as methods of generalization and systematization, historical and cultural methods, which allowed to outline the history of the group's formation and creative and performing activities in the modern domestic choral art in chronology. The scientific novelty of the research lies in the fact that for the first time in the cultural and musical scientific space, the stages of chamber choir “Moravski” formation are studied, and creative and performing achievements are outlined through the prism of modern choral performance in Ukraine. Conclusions. The activity of the chamber choir “Moravski” is, first of all, the need of the young Ukrainian society in the development of national culture, and secondly, the popularization of national culture and national ideas through choral singing for the mass audience both in Ukraine and abroad. The revival of the amateur choral movement in Ukraine testifies to the need of the society for highly intellectual activity, where the choir has ceased to be a transmitter of political ideology and has regained the diversity of artistic activity. Therefore, the emergence and development of amateur art lead to an increase in the level of cultural awareness of the nation and the strengthening of intercultural, interethnic ties. Мета дослідження – дослідити історію становлення камерного хору «Moravski», творчу, виконавську та популяризаторську діяльність як яскравого представника сучасного українського аматорського хорового мистецтва. Методологія дослідження спирається на використання емпіричних методів (хронологічного, описового, аналітичного), а також методів узагальнення й систематизації, історичного й культурологічного методів, що дозволили окреслити історію становлення колективу та творчо-виконавську діяльність у сучасному вітчизняному хоровому мистецтві в хронології. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в культурологічному та музичному науковому просторі досліджено етапи становлення камерного хору «Moravski», окреслено творчо- виконавські досягнення крізь призму сучасного хорового виконавства України. Висновки. Діяльність камерного хору «Moravski» – це насамперед потреба молодого українського суспільства в розвитку національної культури, по-друге, популяризація вітчизняної культури й національних ідей через хоровий спів для масового слухача як в Україні, так і за кордоном. Відродження хорового аматорського руху в Україні свідчить про потребу суспільства у високоінтелектуальній діяльності, де хор перестав бути ретранслятором політичної ідеології та повернув собі різновекторність художньої діяльності. Тож виникнення та розвиток аматорського мистецтва призводить до підвищення рівня культурної освіченості нації і зміцнення міжкультурних, міжнаціональних зв’язків.

The purpose of the research is to propose a method of acoustic research of concert halls to improve the classical music sound conditions with the help of innovative computer technologies. The research methodology is as follows: to improve the sound conditions of classical music, a computer simulation method is proposed, which involves the use of specialized software. The method of subjective evaluation through the criteria of the established sample is used to systematize the results of the study. The comparative method was used to analyze the sound of audio materials of the created spatial sound images of the orchestral music sample. The scientific novelty of the research is that it presents a methodology of acoustic research for the environment, in particular concert halls, which arose as a result of changes in the acoustic conditions of classical music. Conclusions. As a result of the experiment, the main goal was achieved – to improve the sound conditions of classical music. The result was achieved by modeling changes in the acoustics of the concert hall. The use of this methodology can be recommended during the research of existing and projected concert halls. In further studies, the use of diffusers with low absorption coefficients in the lower frequency band can be recommended. It should also be noted that interference with the interior of a historic building should be discreet, as this may cause dissatisfaction among the authorities controlling heritage preservation. Мета дослідження – запропонувати методику акустичних досліджень концертних зал для покращення умов звучання класичної музики за допомогою інноваційних комп’ютерних технологій. Методологія дослідження. Для покращення умов звучання класичної музики запропоновано метод комп’ютерної симуляції, що передбачає використання спеціалізованого програмного забезпечення. Методику суб’єктивної оцінки через критерії встановленого зразка застосовано для систематизації результатів дослідження. Порівняльний метод використано для аналізу звучання аудіоматеріалів створених просторових звукових образів зразка оркестрової музики. Наукова новизна дослідження. Представлено методологію акустичних досліджень для середовища, зокрема концертних зал, що виникла унаслідок зміни акустичних умов звучання класичної музики. Висновки. В результаті експерименту було досягнуто головної мети – покращення умов звучання класичної музики. Результат досягнутий через моделювання змін акустики концертної зали. Застосування зазначеної методики можна рекомендувати під час досліджень наявних і проєктних концертних зал. У подальших дослідженнях можна рекомендувати використання дифузорів з низьким коефіцієнтом поглинання в нижній смузі частот. Слід також зазначити, що втручання в інтер’єр історичної будівлі має бути непомітним, оскільки це може викликати невдоволення органів влади, які контролюють збереження спадщини.

The purpose of the article is devoted to consideration of the problem of interaction verbal and musical speech genres in musical works and determination of optimal methodological approaches and techniques for analyzing such interaction. In the context of this problem the holistic methodology of studying and illumination is for the first time proposed the issue of the specific speech acts in the music speaking, direct and indirect speech acts, taxonomy of musical speech genres and exercise of semiotic and discoursive analysis of music and musical narratives. All research positions are illustrated by the analysis of musical works by M. Mussorgsky and Sir Paul McCartney. Conclusions. The same nature of speech genres in verbal and music speaking has been proved, their taxonomy has been proposed and set out, methods of interaction have been revealed and research methods have been proposed. Цель работы – освещение проблемы взаимодействия речевых, музыкальных и вербальных жанров в музыкальных произведениях. Предлагается стратегия определения оптимальных методологических подходов и методик анализа такого взаимодействия. В контексте рассматриваемой проблемы впервые предложена целостная методология изучения и освещения вопросов специфики речевых актов в музыкальной речи (прямых и косвенных), таксономии музыкальных речевых жанров, использования элементов семиотического и дискурсивного анализа музыки и музыкальных наративов. Положения работы проиллюстрированы образцами анализа музыкальных произведений М. Мусоргского и П. МакКартни. Выводы. Была доказана одинаковая природа речевых жанров в вербальной и музыкальной речи, предложена и изложена их таксономия, раскрыты способы взаимодействия и предложены методики исследования. Мета дослідження – висвітлення проблеми взаємодії мовленнєвих, музичних і вербальних жанрів у музичних творах. Запропоновано стратегію визначення оптимальних методологічних підходів та методик аналізу такої взаємодії. В контексті розглядуваної проблеми вперше запропоновано цілісну методологію вивчення і висвітлення питання специфіки мовленнєвих актів у музичному мовленні (прямих і непрямих), таксономії музичних мовленнєвих жанрів, застосування елементів семіотичного і дискурсивного аналізу музики та музичних наративів. Положення праці проілюстровано зразками аналізу музичних творів М. Мусоргського та П. МакКартні. Висновки. Доведено однакову природу мовленнєвих жанрів у вербальному і музичному мовленні, запропоновано і подано їх таксономію, розкрито способи взаємодії та висвітлено методики дослідження.

The purpose of the research is to analyze the application of artificial intelligence in Ukraine in the music field and to outline its technologies’ impact on the domestic music industry. The research methodology is based on the use of empirical, experimental, theoretical and theoretical research methods, which made it possible to study the phenomenon of artificial intelligence application in the modern domestic music industry, systematize the available knowledge and facts on the issue, draw conclusions and theoretically summarize the impact of artificial intelligence on the development of music in Ukraine. The scientific novelty of the research lies in the fact that for the first time in the cultural and musicological scientific space, the points of the application of artificial intelligence technologies in the music industry of Ukraine are analyzed, aspects of the popularity of individual resources, practical application and their impact on product popularization are highlighted. Conclusions. The use of artificial intelligence technologies in the Ukrainian music industry has not yet gained mass recognition, which is officially recorded in several facts, including the creation of a music product and the production of a video for a music video. The issue of legal regulation of the involvement of artificial intelligence in the development of a music product and the definition of intellectual property rights remains open. The author has outlined the main areas of artificial intelligence technologies’ usage in applications related to the music industry. The role of artificial intelligence in the popularity of a music product is analyzed. Мета дослідження – проаналізувати застосування штучного інтелекту в Україні у сфері музичного мистецтва та окреслити вплив його технологій на вітчизняну музичну індустрію. Методологія дослідження спирається на використання емпіричних, експериментально-теоретичних та теоретичних методів дослідження, що дали змогу вивчити явище застосування технологій штучного інтелекту у сучасній вітчизняній музичній індустрії, систематизувати наявні знання та факти з окресленого питання, сформувати висновки та теоретично узагальнити вплив штучного інтелекту на розвиток музичного мистецтва в Україні. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в культурологічному та музикознавчому науковому просторі проаналізовано факти застосування технологій штучного інтелекту в музичній індустрії України, виокремлено аспекти популярності окремих ресурсів, практичне застосування та їх вплив на популяризацію продукту. Висновки. Застосування технологій штучного інтелекту в українській музичній індустрії ще не набуло масового визнання, що офіційно зафіксовано в декількох фактах, серед яких створення музичного продукту та створення відеоряду до музичного кліпу. Відкритим залишається й питання правового врегулювання залученості штучного інтелекту до створення музичного продукту та визначення права на інтелектуальну власність. Окреслено основні напрями використання технологій штучного інтелекту у програмах, що пов’язані з музичною індустрією. Проаналізовано роль штучного інтелекту в популярності музичного продукту.

The purpose of the research is to comprehend the work of the first Ukrainian scholars in the field of musicology in the context of international musical relations of Ukrainian musical culture. The article examines the musicology dissertations of Stefaniia Turkevych and Zynovii Lysko as a factor in the affirmation of national and cultural identity. The main emphasis is made on the musicological and cultural analysis of these dissertations. Research methodology. The article uses historical, axiological, and cultural approaches and their corresponding methods. In particular, the historical and chronological method was used to consider the issues of dissertations covering a significant period (nineteenth – early twentieth centuries) and spatial dimension (Ukraine, Russia, Galicia, Czechoslovakia), the axiological method – to determine the value of the achievements of Ukrainian musicologists, the comparative method – to compare the issues of dissertations, and the cultural method – to present the contribution of musical culture figures to the world and Ukrainian treasury. The scientific novelty of the research is the introduction of systematized information and archival materials about the first musicological studies of Ukrainians abroad. Conclusions. Both dissertations by S. Turkevych and Z. Lysko were not only innovative at the time, but have not lost their relevance today when the issues of national and cultural identities are again becoming acute at the beginning of the twenty-first century when Ukraine is defending its freedom and independence in the fight against the Russian enemy. Мета дослідження – осмислити доробок перших українських науковців у сфері музикознавства в контексті міжнаціональних музичних зв’язків української музичної культури. У статті розглянуто музикознавчі дисертації Стефанії Туркевич та Зиновія Лиська як фактор утвердження національно-культурної ідентичності. Основний акцент зроблено на музикознавчо-культурологічному аналізі цих дисертацій. Методологія дослідження: у статті використано історичний, аксіологічний, культурологічний підходи й відповідні їм методи. Зокрема, історико-хронологічний метод використаний для розгляду проблематики дисертацій, що охоплюють значний часовий період (ХІХ – початок ХХ ст.) та просторовий вимір (Україна, Росія, Галичина, Чехо-Словаччина), аксіологічний – для визначення цінності здобутків українських музикознавців, компаративний – для порівняння проблематики дисертацій, культурологічний – для представлення внеску діячів музичної культури у світову та українську скарбниці. Наукову новизну дослідження становить введення до наукового обігу систематизованої інформації та архівних матеріалів про перші музикознавчі дослідження українців за кордоном. Висновки. Обидві дисертації С. Туркевич і З. Лиська були не тільки новаторськими на той час, але не втратили своєї актуальності і сьогодні, коли питання національної та культурної ідентичностей знову постають гостро на початку ХХІ ст., коли Україна відстоює свою свободу і незалежність у боротьбі з російським ворогом.

The purpose of the research is to analyze the use of the ready-select bayan (button accordion) flavour in the arrangements of folk songs by V. Marchenko for the collections “Wide Roots” (Issue 1 and Issue 2). Research methodology. The following general scientific methods were used: analysis (to identify the flavour possibilities of the ready-select bayan); formal-analytical (to compare technical performance and musical-expressive means); generalization (to formulate conclusions). Scientific novelty of the research. For the first time, the pieces from V. Marchenko’s collections “Wide Roots” (Issue 1 and Issue 2) are analyzed, the colouristic possibilities of the instrument are characterized, and the specific features of the ready-select bayan in the folk songs’ accompaniment are revealed. Conclusions. The research is based on the author’s own long-term artistic experience. The article highlights the peculiarities of instrumental accompaniment on a ready-select bayan and reveals the regularities of combining a folk melody and bayan accompaniment to reflect the artistic intent of the song in depth. The process of composing bayan accompaniment for pieces of folk art from different local regional traditions of Ukraine poses complex tasks for the author, and the main one is to preserve the traditional regional melodic flavour. A thoughtful approach and attention to the subtleties of the recording interpretation process, which together determine the artistic value of the works, and penetration into the essence of the song should become significant aspects of the composer’s interpretation process. Мета дослідження – проаналізувати використання колориту готово-виборного баяна в аранжуванні народних пісень В. Марченка для збірників «Широке коріння» (Випуск 1 та Випуск 2). Методологія дослідження. Застосовано такі загальнонаукові методи: аналізу (для виявлення колористичних можливостей готово-виборного баяна); формально- аналітичний (для зіставлення технічних виконавських та музично-виразових засобів); узагальнення (для формулювання висновків). Наукова новизна дослідження. Вперше проаналізовано твори зі збірників «Широке коріння» (Випуск 1 та Випуск 2) В. Марченка, схарактеризовано колористичні можливості інструмента, виявлено специфічні особливості готово-виборного баяна в акомпанементі народних пісень. Висновки. Дослідження базується на власному багаторічному творчому досвіді. У статті висвітлено особливості інструментального супроводу на готово-виборному баяні, розкрито закономірності поєднання народної мелодії та баянного супроводу для глибинного відображення художнього задуму пісні. Процес написання баянного супроводу для зразків народної творчості різних локальних регіональних традицій України ставить перед автором складні завдання і головним з-поміж них є збереження традиційного регіонального мелодичного колориту. Вдумливий підхід та увага до тонкощів процесу інтерпретації запису, котрі у сукупності визначають мистецьку вартість творів, проникнення в сутність пісні повинні стати знаковими аспектами процесу композиторської інтерпретації.