International audience; The chemoselective incorporation of phosphoramidate moieties into peptides by a Staudinger-phosphite reaction of azides can be performed in many solvents, including water. In this report, we present two strategies for an efficient synthesis of phosphoramidate-containing peptides, in which the Staudinger-phosphite reaction is performed either on the solid support or in solution with aryl azido-containing peptides. The corresponding Staudinger reactions proceed in high conversion rates and deliver phosphoramidate peptides, in which the modification site is located in the middle of the peptide sequence.

Усім небайдужим до творчо-організаційних здобутків українського театру рекомендуємо ознайомитися з монографією Г. І. Веселовської «Театр Миколи Садовського (1907-1919)».

In the presented monograph, the topic of development of the concept of plastic direction as a phenomenon of theatrical art is relevant and interesting. The author considers the peculiarities of semantic plastic interactions of the performer as a significant means of embodying the concept of director, analyses the art of scenography as a component of plastic directing, explores the features of visual plastic expression and the specifics of its detection in Ukrainian directors on the resources of alternative and plastic theatres. У представленій монографії актуальною та цікавою є тема розвитку концепції пластичної режисури як явища театрального мистецтва. Автор розглядає особливості сенсових пластичних взаємодій виконавця як важливий засіб утілення концепції режисера-постановника, здійснює аналіз мистецтва сценографії як складової пластичної режисури, досліджує особливості візуальної пластичної виразності та специфіку її виявлення у творчості українських режисерів на матеріалі драматичних театрів, театрів-студій, альтернативних і пластичних театрів.

Рецензована монографія презентує теоретичне осмислення форм взаємин естрадного та телевізійного мистецтва. Аналіз відносин телебачення й естради та чітке унаочнення різних форм їхньої взаємодії (проникнення, відштовхування, вплив) розкривають належну теоретичну підготовку автора, володіння відповідним категоріальним апаратом і методологією наукового дослідження.

Contemporary cultural transformations are closely linked to human technological advances. The scientific issue, which the monograph by T.I. Sovhyra, "The Role of Technique and Technology in the Art", concerns, is undeniably relevant for the national humanities. The reviewed T.I. Sovhyra’s monograph presents a theoretical comprehension of the importance of technique and technology in running artistic creativity, the study of the current state of culture and best practices in using new technology in the cultural and artistic process. Сучасні культурні трансформації перебувають у тісному взаємозв’язку з технічним прогресом людства. Наукова проблема, на розв’язання якої спрямована монографія Т. І. Совгири «Роль техніки та технології у мистецтві», має незаперечну актуальність для вітчизняної гуманітаристики. Рецензована монографія Т. І. Совгири презентує теоретичне осмислення значення техніки й технології в організації художньої творчості, вивчення сучасного стану культури та передового досвіду використання новітніх технологій у культурно-мистецькому процесі.

Навчальний посібник К. В. Юдової-Романової «Технічні засоби оформлення сценічного простору» присвячено складній та маловисвітленій у науково-навчальній літературі проблемі місця та ролі технічних засобів оформлення сценічного простору.

RESUMENLa experiencia tuvo como objetivo determinar la calidad biológica del río Amojú, ubicado en Jaén, departamento de Cajamarca, en base a la caracterización de los parámetros biológicos presentes, empleando como medida la composición y abundancia de la fauna bentónica de macro invertebrados. Para lo cual se seleccionaron 6 estaciones de muestreo, desde los 549 a 1236 msnm, se analizaron parámetros biológicos a través de la identificación de los macroinvertebrados bentónicos in situ, asi como ex situ, identificándose 28 familias de macroinvertebrados. Además se estableció que la calidad de agua de la cuenca del río Amojú, basado en el Indice Biótico para los ríos del norte del norte del Perú nPeBMWP, era de calidad aceptable para las estaciones de muestreo E-1, E-2 y E-6, mala para las estaciones de muestreo E-4 y E-5, mientras que la estación E-6 fue de regular. Palabras claves: Indice biológico, macroinvertebrados, nPeBMWP, Jaén, río. ABSTRACT The experience was to determine the biological quality of Amojú river, Jaén Cajamarca, based on the characterization of biological parameters present, as measured by the composition and abundance of benthic macroinvertebrate fauna in an attempt to apply these assessment methodologies, to determine the status of biological quality in the basins of northern Peru, for which six sampling stations were selected from 549 to 1236 meters above sea level, biological parameters were analyzed through the identification of benthic macroinvertebrates in situ as well as ex situ, identifying 28 families of macroinvertebrates. Establishing that the quality of water in the basin Amojú River, based on the Index Biotic for the northern rivers of northern Peru nPeBMWP, was of acceptable quality sampling stations E-1, E-2 and E-6, bad for the sampling stations E-4 and E-5, while the E-6 was regular season. Key words: biological Index, macroinvertebrates, nPeBMWP, Jaen, river. Recibido: 25 marzo de 2016

Цель исследования – диагностика современного состояния мультимедийных технологий на отечественной и зарубежной театральной сцене. Методологию исследования определяют семиотический, этимологический, индуктивный, наблюдательный и аналитический анализ развития мультимедийных технологий на театральном пространстве. Новизна исследования заключается в расширении представлений о кардинальном «перевооружении» арсенала мультимедийных технологий сценического пространства XXI в. и в систематизации вариантов их использования как за рубежом, так и на отечественной сцене, в частности в постановках хедлайнеров театрального процесса режиссеров Д. Богомазова, А. Крыжановского, М. Голенкo, А. Бакирова и А. Белоуса. Выводы. Кардинальное обогащения содержательно-образных возможностей сценического искусства благодаря экспансии мультимедийных технологий стало существенным инновационным признаком современной сцены. Мета дослідження – діагностика сучасного стану мультимедійних технологій на вітчизняній та закордонній театральній сцені. Методологію дослідження визначає семіотичний, етимологічний, індуктивний, спостережний та аналітичний аналіз розвитку мультимедійних технологій на театральному просторі. Новизна дослідження полягає в розширенні уявлень про кардинальне «переозброєння» арсеналу мультимедійних технологій сценічного простору ХХІ ст. та в систематизації варіантів їх використання і за кордоном, і на вітчизняній сцені, зокрема в постановках хедлайнерів театрального процесу режисерів Д. Богомазова, О. Крижанівського, М. Голенка, А. Бакірова та А. Білоуса. Висновки. Кардинальне збагачення змістовно-образних можливостей сценічного мистецтва завдяки експансії мультимедійних технологій стало найсуттєвішою інноваційною ознакою сучасної сцени. The aim of the study is diagnostics of the modern state of multimedia technologies both on the domestic scene and abroad. The research methodology consists in semiotic, etymological, inductive, observational and analytical analysis of the development of multimedia technologies in the theatrical space. The novelty of the study is to broaden the notion of a radical “rearmament” of the multimedia technologies arsenal in the 21st century scenic space. And to systematize the use of options both abroad and on the domestic scene, particularly in theatrical productions headliners process directors D. Bohomazov, A. Kryzhanivskyi, M. Holenko, A. Belous and A. Bakirov. Conclusions. Cardinal enrich content-shaped performing arts opportunities through the expansion of multimedia technology innovation was the salient feature of the modern scene.

Contrary to the established review rules for scientific research, first of all, we are turning our attention, not to the main research material of the monograph by Kateryna Iudova-Romanova "Imaginative-technological Means of Presentation of Stage Arts: History Pages : Monograph", but to the references, concepts and terms, and the author indexes. That is, it is the part of the research that complements the introduction of its main five sections. We consider the provided complement materials, the concepts and terms index chiefly, to be illustrative of both literacy and proper culture of the scientific research's formatting and style, and a wide range of knowledge and adequate structuring of the researcher's reasoning. Вопреки устоявшимся правилам рецензирования научных исследований прежде всего обратим внимание не на основной блок монографии Екатерины Юдовой-Романовой «Образно-технологические средства презентации сценических искусств: страницы истории», а на указатель понятий и терминов, список использованных источников, именной указатель. То есть ту часть исследования, которая дополняет презентацию его основных пяти разделов. Считаем, что предлагаемые сопровождения, особенно указатель понятий и терминов, являются свидетельством не только грамотности и надлежащей культуры в контексте оформления научных исследований, но и свидетельствуют о широком диапазоне знаний и надлежащей структурированности мышления исследовательницы. Усупереч усталеним правилам рецензування наукових досліджень насамперед звернемо увагу не на основний блок монографії Катерини Юдової-Романової «Образно-технологічні засоби презентації сценічних мистецтв: сторінки історії», а на покажчик понять і термінів, список використаних джерел, іменний покажчик. Тобто ту частину дослідження, що доповнює презентацію його основних п’яти розділів. Вважаємо, що пропоновані супроводження, а особливо покажчик понять і термінів, є свідченням не тільки грамотності та належної культури в контексті оформлення наукових розвідок, а й засвідчують широкий діапазон знань та належну структурованість мислення дослідниці.

Цель исследования заключается в раскрытии методологического потенциала искусства импровизации в театральном творчестве, в выявлении его разновидностей на современном этапе развития искусства. Методология исследования заключается в применении аналитико-концептуального, компаративного (сравнительного) и искусствоведческого подхода к анализу импровизационных методов театрального творчества в современном театре, их форм и разновидностей. Научная новизна исследования – обобщение импровизационных методов работы как в современном профессиональном театральном искусстве, так и в театральном образовании. Выводы. Осуществленное исследование позволяет сделать вывод о том, что непременным признаком «живого» театра является импровизация как эффективный метод достижения сценической правды. Если в театральном образовании импровизация является основой этюдного метода воспитания актера, то в профессиональном театре она позволяет не только достигать высокого уровня сценической правды, но и творить новые разновидности театра. The purpose of the article is to reveal the methodological potential of the improvisation art in theatrical creativity, as well as to identify its varieties at the present stage of the art development. The methodology of the research is to apply analytical-conceptual, comparative (relative) and art-study approaches to the analysis of improvisational methods of theatrical creativity in modern theater, their forms and varieties. Scientific novelty of the research consists in generalization of improvisational methods of work both in modern professional theatrical art and in theater education. Conclusions. The research allows us to conclude that the indispensable feature of the "live" theater is improvisation as the most effective method of achieving stage reality. If improvisation is the basis of the etude method of the actor brining up in theatrical education, then in a professional theater, it allows not only to achieve the highest level of stage truth, but also to create new types of theater. Мета дослідження полягає в розкритті методологічного потенціалу мистецтва імпровізації в театральній творчості, у виявленні його різновидів на сучасному етапі розвитку мистецтва. Методологія дослідження полягає в застосуванні аналітико-концептуального, компаративного (порівняльного) та мистецтвознавчого підходу до аналізу імпровізаційних методів театральної творчості в сучасному театрі, їх форм та різновидів. Науковою новизною дослідження є узагальнення імпровізаційних методів роботи як у сучасному професійному театральному мистецтві, так і в театральній освіті. Висновки. Здійснене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що неодмінною ознакою «живого» театру є імпровізація як найефективніший метод досягнення сценічної правди. Якщо в театральній освіті імпровізація є основою етюдного методу виховання актора, то в професійному театрі вона дозволяє не лише досягати найвищого рівня сценічної правди, але й творити нові різновиди театру.