Підручник має особливості структури. У перший том увійшли розділи 1‒5 (1‒26 теми), решта ‒ у другий том розділи 6‒8, теми 27‒56). Витримуючи хронологію викладу (від зародження до сьогодення: розділ 1 – стародавня політична думка; розділ 2 – антична думка, розділ 3 – середньовічна думка, розділ 4 ‒ політична думка періоду буржуазних революцій (XVI ‒ XVII століт-тя); розділ 5 – еволюція політичної думки у XVIII ‒ XIХ століттях), авторський колектив зробив особливий акцент на аналізі багатогранної політичної думки XX – початку XXI століть. Цьому (порівняно невеликому) періоду присвячено аж три розділи (31 тема): розділ 6 звертається до вивчення методологічних підходів до аналізу політичного (вивчаються політичні ідеї представників семіотики, біхевіоризму та постбіхевіоризму, неомарксизму та постмарксизму, методоло- гічної стратегії дискурс-аналізу, системного та постсистемного аналізу, неоінституціоналізму, символічного інтеракціонізму, постмодернізму і т. д.). Наступний самостійний розділ (розділ 7) спрямований на представлення історії політичної думки через виклад доктринальних підходів, сформульованих її представниками (неолібералізм, неоконсерватизм, соціал-демократія, фемінізм, екологізм, популізм, ліворадикальні доктрини, комунізм та ін.). Завершальний розділ книги (розділ 8) є аналізом концептуальних підходів до вивчення глобального розвитку та міжнародної політики (представники світ-системного аналізу, футурологічних концепцій, геополітичних стратегій і т. д.). Підручник за такою методикою викладу, є новацією у викладанні історії політичної думки.