У книзі досліджується причинний зв’язок як умова недоговірної відповідальності за завдану шкоду. Визначається місце причинного зв’язку у формулі делікту, його співвідношення з іншими елементами (виною та шкодою) та роль у контексті призначення й функцій деліктного права. Обґрунтовується, що дослідження судом юридично значимого причинного зв’язку включає два аспекти: фактологічний і нормативний. Перший передбачає перевірку обставин справи тестом «якби не», або більш точною його версією — тестом NESS. Другий — передбачає оціночне судження щодо того, чи є причинний зв'язок достатньо міцним, щоб виправдати покладання відповідальності. Проблема нез’ясовного причинного зв’язку розглядається з точки зору постмодерної епістемології у взаємозв’язку із аналізом стандартів доказування. Стандарти доказування, у свою чергу, вивчаються із застосуванням Баєсової теорії ухвалення рішень. Останній розділ, присвячений причинному зв’язку при співучасті, включає аналіз питань, пов’язаних із відповідальністю за шкоду, зумовлену війною.