Нейтропенія визначається як зменшення абсолютної кількості нейтрофілів (АКН) менше 1500 клітин/мкл у периферичній крові. Нейтропенія — часта лабораторна знахідка в дітей. Важливо відрізняти транзиторні та доброякісні нейтропенії від тяжких вроджених нейтропеній. За ступенем тяжкості виділяють безсимптомну (легку), помірну і тяжку форму нейтропенії, схильність до інфекцій корелює з кількістю нейтрофілів. Нейтропенія може бути як набутою, так і вродженою. Найпоширенішими є набуті постінфекційні, медикаментозно-індуковані та імунні нейтропенії, вроджені нейтропенії зутрічаються рідко, маніфестують переважно в немовлят та дітей. Транзиторна нейтропенія часто супроводжує вірусні інфекції в дітей, проявляється в періоді гострої вірусемії. Загроза для пацієнта залежить від етіології нейтропенії, абсолютної кількості нейтрофілів та їх запасу в кісткового мозку. Ризик інфекцій суттєво зростає у пацієнтів з АКН менше 500 клітин/мкл. Найчастіші локуси інфекцій включають слизову оболонку ротової порожнини, шкіру, периректальну зону, ділянку промежини. Виразки ротової порожнини та гінгівіт — характерні ознаки клінічно значущої нейтропенії, потребують виключення її вроджених причин. Тяжкі інфекції в пацієнтів із нейтропенією зумовлені піогенними або кишковими бактеріями та різновидами грибів Candida. Дітям раннього віку притаманна аутоімунна нейтропенія (АІН), яка має доброякісний перебіг і сприятливий прогноз. Аутоімунна нейтропенія характеризується зниженням кількості нейтрофілів як результат деструкції нейтрофілів в периферичній крові антинейтрофільними антитілами. Тривалість АІН зазвичай 3–5 років. Це самолімітоване захворювання, яке в більшості випадків не потребує лікування. Попри доброякісний перебіг АІН, можуть виникати загрозливі інфекції. Лікування колонієстимулюючими факторами слід розпочинати після попередньої біопсії кісткового мозку у дітей з важкими інфекціями або такими, що потребують хірургічного втручання. Високі дози внутрішньовенного імуноглобуліну та кортикостероїдів можуть бути ефективними при лікуванні АІН у пацієнтів із небезпечними для життя інфекціями. Важливо розрізняти транзиторні та доброякісні форми нейтропенії від тяжкої вродженої нейтропенії, нейтропенії, асоційованої з гематологічними або системними захворюваннями. Уточнення причини нейтропенії є важливим для визначення тактики ведення пацієнта та прогнозу. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Нейтропения характеризуется снижением абсолютного количества нейтрофилов (АКН) ниже 1500 клеток/мкл в периферической крови. Нейтропения — частая лабораторная находка у детей. Важно дифференцировать транзиторные и доброкачественные нейтропении от тяжелых врожденных нейтропений. Выделяют бессимптомную (легкую), среднюю и тяжелую формы нейтропении, склонность к инфекциям зависит от количества нейтрофилов. Нейтропения может быть приобретенной или врожденной. Наиболее частые причины нейтропении — инфекции, медикаментозно-индуцированные и иммунные нейтропении, врожденные нейтропении встречаются редко, манифестируют в основном у детей. Транзиторная нейтропения часто сопровождает вирусные инфекции у детей, проявляется в периоде острой вирусемии. Для детей раннего возраста характерна аутоиммунная нейтропения (АИН), которая имеет доброкачественное течение и благоприятный прогноз. Аутоиммунная нейтропения характеризуется снижением количества нейтрофилов как результат деструкции нейтрофилов в периферической крови антинейтрофильных антителами. Продолжительность АИН обычно 3–5 лет. Это заболевание в большинстве случаев заканчивается полным выздоровлением и не требует лечения. Лечение колоние-стимулирующими факторами следует начинать после аспирационной биопсии костного мозга у детей с тяжелыми инфекциями или требующих хирургического вмешательства. Высокие дозы внутривенного иммуноглобулина и кортикостероидов могут быть эффективны при лечении АИН у пациентов с опасными для жизни инфекциями. Угроза для пациента зависит от этиологии нейтропении, абсолютного количества нейтрофилов и их запаса в костном мозге. Риск инфекций существенно возрастает у пациентов с АКН менее 500 клеток/мкл. Часто локусы инфекций включают слизистую оболочку ротовой полости, кожу, периректальные зону, область промежности. Язвы ротовой полости и гингивит — характерные признаки клинически значимой нейтропении, требуют исключения ее врожденных причин. Тяжелые инфекции у пациентов с нейтропенией обусловленные пиогенными или кишечными бактериями и разновидностями грибов Candida. Важно дифференцировать транзиторные и доброкачественные нейтропении и тяжелую врожденную нейтропению или нейтропению, ассоциированную с гематологическими и системными заболеваниями. Уточнение причины нейтропении является важным для определения тактики лечения и прогноза. Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов.

Neutropenia is defined as a reduction in the absolute neutrophil count (ANC) below 1,500 cells/mcl in the blood. Neutropenia is a common laboratory finding in children. It is important to distinguish transient and benign causes from severe congenital neutropenia. Neutropenia can be classified in asymptomatic (mild), moderate, and severe form, the susceptibility to infection depending on ANC. Neutropenia can be either acquired or congenital. Infection, drugs, and immune disorders are the most common acquired causes while congenital causes are rare and confined mostly to infants and children. Transient neutropenia often accompanies viral infections in children, manifested in the period of acute viremia. Young children are characterized by autoimmune neutropenia (AIN), which has a benign course and a favorable prognosis. Autoimmune neutropenia is characterized by a decrease in the number of neutrophils as a result of the destruction of neutrophils in the peripheral blood by antineutrophil antibodies. The duration of AIN is usually 3–5 years. This is a self-limiting disease that in most cases does not require treatment. Despite the benign course, serious infectious complications can occur. Treatment of myeloid growth factors should be started after a previous bone marrow aspiration biopsy in children with severe infections or requiring surgical intervention. High doses of intravenous immunoglobulin and corticosteroids may be effective in treating AIN in patients with life-threating infections. The danger to the patient depends on the etiology, ANC and bone marrow status. The risk of infections is significantly increased in patients with ACN less than 500 cells/μ1. The most common loci of infections include the oral mucosa, skin, perirectal area, perineum. Oral ulcers and gingivitis are characteristic signs of clinically significant neutropenia, requiring the exclusion of its congenital causes. Severe infections in patients with neutropenia are caused by pyogenic or intestinal bacteria and Candida species. It is important to distinguish between transient or benign causes and severe congenital neutropenia or neutropenia associated with serious haematological or systemic disease. Clarification of the cause of neutropenia is important for determining management and prognosis. No conflict of interest was declared by the author.