The aim of the article is to highlight the ways of formation and analyse the features of the performing practice of the bandurist trio Kupava as a bright representative of the ensemble performance of Sloboda Ukraine at the end of the 20th – the first third of the 21st century. Results. The article identifies the evolution and final formation of the artistic ensemble; the aspects of their concert activities reflected in their approach to repertoire selection, the use of melodeclamational, recitative, and theatrical elements, the combination of bandura playing with other string and wind instruments, which is atypical for the sound of traditional bandura ensembles of the turn of the 20th–21st centuries. Emphasis is placed on the use of pop arrangements as a separate accompaniment and in combination with the bandura, which demonstrates the performing freedom of the band members and the desire to expand stylistic and creative "boundaries". The genre features of the band’s concert programme are analysed, which encompass a diverse spectrum, ranging from ritual songs and arrangements of Ukrainian folk songs to sophisticated works of a romantic nature. Innovative approaches in performance practice are also noted, in particular in the use of stands for instruments. The scientific novelty consists in the comprehensive theoretical analysis of the creative work of the bandura trio Kupava, the peculiarities of their artistic life and performance approaches, as contemporary scholarly literature lacks information about the features of this ensemble’s practice. Conclusions. The creative work of the bandura trio Kupava plays a leading role in the popularisation and development of the contemporary ensemble performance of Sloboda Ukraine. The uniqueness of stylistic and performing approaches, the stage image, the diversity of genres, and many years of artistic practice distinguish the ensemble from other musical groups.

Мета статті – визначити шляхи становлення й проаналізувати особливості виконавської практики тріо бандуристок «Купава» як яскравого представника ансамблевого виконавства Слобідської України кінця ХХ – першої третини ХХI ст. Результати дослідження. Визначено шляхи становлення та остаточного формування мистецького колективу; особливості концертної діяльності, які знайшли вираження в підході до підбору репертуару, застосуванні мелодекламаційних, речитативних та театралізованих елементів, поєднанні бандурної гри з іншими струнними та духовими інструментами, що є нетиповим для звучання традиційного ансамблю бандуристів межі XX–XXI ст. Акцентовано увагу на використанні естрадного аранжування як окремого супроводу, так і в поєднанні з бандурним, що демонструє виконавську свободу учасниць колективу та прагнення розширити стильові та творчі «кордони». Проаналізовано жанрові особливості концертної програми колективу, які полягають у достатньо різноманітній палітрі – від пісень ритуально-обрядового характеру та обробок українських народних пісень до вишуканих творів романсового характеру. Також відзначено новаторські підходи у виконавській практиці, зокрема в використанні підставок під інструменти. Наукова новизна полягає в комплексному теоретичному аналізі творчої діяльності тріо бандуристок «Купава», особливостей мистецького життя та виконавських підходів, оскільки в науковій літературі на сучасному етапі відсутня інформація про специфіку практики вищезазначеного колективу. Висновки. Творча діяльність тріо бандуристок «Купава» відіграє провідну роль у популяризації та розвитку сучасного ансамблевого виконавства Слобідської України. Неповторність стильових та виконавських підходів, сценічний образ, розмаїтість жанрової палітри та багаторічна мистецька практика вирізняє колектив на тлі інших гуртів.