The article explores the interrelation between law and digitalization, illustrated by such phenomena as e-justice, e-governance, state registries, electronic signatures, artificial intelligence and law, blockchain technologies, and tokenization. The author provides specialized legal acts in the field of digitalization and raises the issue of whether digitalization law can be distinguished as a separate interdisciplinary and comprehensive branch of law. For a more in-depth analysis, the author differentiates between related concepts such as “digitization,” “digitalization,” and “digital transformation.” Based on the conducted research, it is substantiated that effective regulation of digitalization primarily involves identifying key “intersection points” of law and digitalization, which define the spheres of legal influence on digital processes. Identifying such intersection points facilitates the recognition of risks associated with the use of digital technologies to prevent them. Within this analysis, precedents are considered that demonstrate human rights violations resulting from the functioning of artificial intelligence, and the results of the first international report on artificial intelligence security are presented. Special attention is given to legal education, its adaptation to the challenges of digital transformation, and the necessity of developing digital competencies in future lawyers. The study examines Germany’s experience in integrating digitalization into legal education, including the operation of scientific institutes of digital law within law faculties, interdisciplinary educational programs offered to law students, and German scholars’ arguments in favor of establishing digitalization law as a distinct legal field. The article also presents the results of an anonymous survey of 51 law students, which helped determine the level of use of large language models in the educational process, students’ awareness of the risks of their application, and attitudes toward the integration of relevant technologies into legal education.

У статті досліджується взаємозв’язок між правом та цифровізацією, що ілюструється такими явищами, як е-суд, е-врядування, державні реєстри, електронні підписи, Штучний інтелект і право, блокчейн-технології, токенізація. Автор наводить спеціалізовані нормативно-правові акти у сфері цифровізації та порушує питання щодо можливості виокремлення права цифровізації як окремої міждисциплінарної комплексної галузі права. З метою поглибленого аналізу автор здійснює розмежування суміжних понять, таких як «оцифрування», «цифровізація» та «цифрова трансформація». На основі проведеного дослідження обґрунтовується, що ефективне регулювання цифровізації передбачає насамперед ідентифікацію ключових «точок перетину» права та цифровізації, які визначають сфери правового впливу на цифрові процеси. Виявлення таких точок перетину сприяє ідентифікації ризиків, пов’язаних із використанням цифрових технологій, з метою їхнього подальшого попередження. В рамках цього аналізу розглядаються прецеденти, що демонструють порушення прав людини внаслідок функціонування штучного інтелекту, а також представлено результати першого міжнародного звіту щодо безпеки штучного інтелекту, в яких йдеться про необхідність грамотного регулювання процесів цифровізації. Окрема увага приділяється юридичній освіті, її адаптації до викликів цифрової трансформації та необхідності формування цифрових компетенцій у майбутніх юристів. Досліджується досвід Німеччини щодо інтеграції цифровізації у правничу освіту, зокрема функціонування наукових інститутів цифрового права при юридичних факультетах, міждисциплінарні освітні програми, що пропонуються студентам-юристам, а також аргументація німецьких науковців на користь становлення права цифровізації як окремої галузі. У статті також представлено результати анонімного опитування 51 студента-правника, яке дозволило встановити рівень використання великих мовних моделей у навчальному процесі, рівень обізнаності студентів щодо ризиків їх застосування, а також ставлення до інтеграції відповідних технологій у юридичну освіту.