Постановка проблеми. Еволюція ведення війни, що віднайшла своє відображення в України, вкотре підтвердила, що курс на євроінтеграцію та зближення з Північноатлантичним Альянсом є вірним. Поширення зв’язків, залежностей та вихід за межі державних кордонів з метою отримання підтримки внаслідок загроз збоку країни-агресора спонукає до плідної співпраці у міжкультурному середовищі. Досягнення поставлених цілей під час міжкультурної взаємодії можливе за умови опанування крос-культурної компетентності. Метою статті є аналіз та уточнення концептуального апарату крос-культурної компетентності у військовослужбовців Сил спеціальних операцій України, включаючи порівняльний аналіз з підходами до розвитку крос-культурної компетентності у військовослужбовців Сил спеціальних операцій США, та визначення ключових компонентів цієї компетентності. Методи дослідження. У статті використано загальнонаукові теоретичні методи дослідження, зокрема аналіз наукової літератури, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення. Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, нами на основі аналізу наукових джерел та емпіричного матеріалу запропоновано своє визначення поняття крос-культурної компетентності, охарактеризовано основні компоненти її розвитку. Водночас подальшого дослідження потребує питання визначення показників діагностування готовності фахівця до практичної діяльності в межах міжкультурного середовища

Abstract. The article analyzes scientific sources that contain the concept of cross-cultural competence. On the basis of the defined material base, the definition of the concept of cross-cultural competence is proposed, the main components of its development are characterized.