The article provides a criminal-legal description of the composition of the criminal offense provided for in Part 3 of Article 111-1 of the Criminal Code, namely, “actions of citizens of Ukraine aimed at implementing the educational standards of the aggressor state in educational institutions.” Such a criminal-legal description is carried out both from the point of view of the theory of criminal law and from the point of view of the practice of applying this norm. It is determined that the object of this criminal offense is the national security of Ukraine. As for the objective side, actions aimed at implementing educational standards should be understood as an organizational and administrative decision of an official (in particular, an official of an educational institution) to transition to it. This may be a decision to adopt educational programs of the Russian Federation for implementation , control over their compliance, participation in the retraining of teachers/ lecturers, etc. It is concluded that “actions aimed at implementing educational standards” cannot be interpreted as the commission of any organizational actions by an official. The position of theorists who correctly distinguish such concepts as «implementation» and «realization» of educational standards is given. It is emphasized that «ordinary teachers», whose educational activities were not related to the implementation of educational standards of the occupying state in educational institutions in the temporarily occupied territories, but concerned exclusively the implementation of the relevant standards, do not constitute this element of the criminal offense. Referring to specific court cases, the author proves that practitioners lack a clear understanding of what “actions aimed at implementing educational standards” mean. As a result, in procedural documents, in particular verdicts , the subject is accused of committing actions that have a very indirect relationship to the implementation of educational standards. The subjects of actions aimed at implementing education are most often school principals (or acting principals), deputy principals, and less often rectors and vice-rectors of higher education institutions. Subjective parties and the composition of the criminal offense provided for in Part 3 of Article 111-1 of the Criminal Code, in the second form can be characterized as direct or indirect intent.

У статті надається кримінально-правова характеристика складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК, а саме – «дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти». Така кримінально-правова характеристика здійснюється як з точки зору теорії кримінального права, так і з точки практики застосування даної норми. Визначається, що об’єктом даного кримінального правопорушення є національна безпека України. Щодо об’єктивної сторони, то під діями, спрямованими на впровадження стандартів освіти слід розуміти організаційно-розпорядче рішення службової особи (зокрема, службової особи закладу освіти) про перехід на нього. Це може бути рішення про прийняття до виконання освітніх програмам рф, контроль за їх дотриманням, участь у перекваліфікації вчителів/викладачів тощо. Робиться висновок, що «дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти» не можна тлумачити як вчинення службовою особою будь-яких дій організаційного характеру. Наводиться позиція теоретиків, які слушно розмежовують такі поняття як «впровадження» та «реалізація» стандартів освіти. Наголошується, що «рядові вчителі», освітня діяльність яких не була пов’язана з впровадженням освітніх стандартів держави-окупанта у закладах освіти на тимчасово окупованих територіях, а стосувалася виключно реалізації відповідних стандартів, не утворює даного складу кримінального правопорушення. Посилаючись на конкретні судові справи, автор доводить, що у практиків відсутнє чітке розуміння що означає «дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти». Як наслідок, у процесуальних документах, зокрема вироках, суб’єкту ставиться у вину вчинення дій, які мають дуже опосередковане відношення до впровадження стандартів освіти. Суб’єктом вчинення дій, спрямованих на впровадження освіти, найчастіше є директори шкіл (або в.о. директора), заступники директора, рідше ректори і проректори закладів вищої освіти. Суб’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК, у другій формі може характеризуватися як прямим або непрямим умислом.