Вступ: Вентилятор-асоційована пневмонія - це одна із найбільш частих інфекцій, що розвивається під час перебування у відділенні інтенсивної терапії. Найбільшу складність представляють собою пацієнти, інфекція у яких викликана грам-негативними мультирезистентними штамами, які продукують декілька видів бета-лактамаз. Саме тому, емпірична антибактеріальна терапія вентилятор-асоційованої пневмонії потребує удосконалення та оптимізації. Мета роботи: Порівняти ефективність двох схем емпіричної антибактеріальної терапії вентилятор-асоційованої пневмонії на основі застосування карбапенемів, аміноглікозидів та монобактамів. Матеріали та методи: Це рандомізоване контрольоване одноцентрове дослідження. В дослідження включено 64 пацієнта віком від 18 років, у яких розвинулась вентилятор-асоційована пневмонія на фоні тривалої штучної вентиляції легень. Результати: Застосування в якості емпіричної антибактеріальної терапії вентилятор-асоційованої пневмонії комбінації меропенема у поєднанні з азтреонамом супроводжувалося достовірним зростанням показників оксигенації, ефективним очищенням мокротиння від мікроорганізмів, зменшенням частоти розвитку резистентності та суперінфекції у порівнянні з пацієнтами, де була застосована традиційна схема емпіричної антибактеріальної терапії. Запропонована схема емпіричної антибактеріальної терапії також показала себе безпечною в контексті нефротоксичності. Висновки: Застосування в якості емпіричної антибактеріальної терапії вентилятор-асоційованої пневмонії комбінації меропенема у поєднанні з азтреонамом супроводжувалося достовірним зменшенням тривалості проведення штучної вентиляції легень та скороченням перебування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії, а показники летальності у пацієнтів групи дослідження виявилися дещо меншими, ніж в групі, де застосовувалась традиційна схема емпіричної антибактеріальної терапії.

Introduction: Ventilator-associated pneumonia is one of the most common healthcare associated infections, arising in the ICU. The greatest difficulty is presented by patients, whose infection is caused by gram-negative multidrug-resistant strains. That is why empirical antibacterial therapy of ventilator-associated pneumonia requires optimization and improvement. Aim of study: To compare the effectiveness of two schemes of empirical antibacterial therapy of ventilator-associated pneumonia, based on carbapenems, aminoglycosides and monobactams. Materials and methods: This is randomized controlled monocentral study, which included 64 patients older than 18 years, who have developed ventilator- associated pneumonia during long-term mechanical ventilation. Results: The use of combination of meropenem and aztreonam as an empirical antibiotic therapy of ventilator-associated pneumonia was accompanied by a significant increase of oxygenation indexes, effective purification of sputum from microorganisms, decrement of resistance and superinfection development in comparing with patients with traditional scheme empiric antibacterial therapy. The recommended scheme is also safe in nephrotoxicity context. Conclusion: The use as an empirical antibacterial therapy of ventilator-associated pneumonia the combination of meropenem and aztreonam was accompanied by significant decrement of length of mechanical ventilation and significant reduction of ICU-stay. The mortality levels were also less in investigation group compared with the group with traditional scheme of empirical antibacterial therapy.