Obstructive sleep apnea (OSA) is a common sleep-related breathing disorder characterized by upper airway obstruction, leading to hypoxemia, hypercapnia, sleep deprivation, and increased cardiovascular risk. Despite its high prevalence and significant negative health impact, its underlying pathophysiological aspects remain poorly understood. Recent studies highlight the high incidence of vitamin D deficiency among patients with OSA, which often occurs regardless of geographic location. The aim of the study was to determine the degree of vitamin D supply in patients with varying degrees of severity of obstructive sleep apnea syndrome. Materials and methods. From 2023 to 2025, a cardiorespiratory monitoring study was conducted in 69 patients with typical complaints and risk factors for OSA syndrome at the Ukrainian Scientific and Practical Center for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine. The subjects were tested for serum 25(OH)D levels. Sleep parameters (cardio-respiratory monitoring), anthropometric data, and a questionnaire were collected. Inclusion criteria were patients with insulinresistance who had a НOMA index ≥2.5. Serum vitamin D levels were assessed by measuring 25(OH)D levels. Statistical analysis was performed using ANOVA (analysis of variance) to test for equality of variances and Student’s t-test to compare mean values. Results. Statistical analysis (Pearson’s ꭓ2 criteria) did not reveal any significant differences between groups of patients with different degrees of severity of OSA syndrome and the frequency of changes in vitamin D levels (p=0.695). Also, no statistically significant difference was found between the mean values of vitamin D levels in patients with different degrees of severity of OSA syndrome (Kruskal-Wallis criterion, p=356). When conducting correlation analysis (Pearson’s criterion), no statistically significant correlation was found between the values of vitamin D and BMI in patients with mild OSA syndrome (r=–0.32; p=0.5). Conclusions. No correlation was found between these indicators with moderate and severe OSA syndrome. Comparison of the frequency of changes in vitamin D levels depending on the severity of obesity in patients with different degrees of OSA syndrome did not show statistically significant differences. Further studies are needed to determine the optimal dosage and duration of vitamin D intake, study potential side effects and risks, and study potential interactions with other treatments.

Обструктивне апное сну (ОАС) — це поширене порушення дихання під час сну, яке характеризується обструкцією верхніх дихальних шляхів, що призводить до гіпоксемії, гіперкапнії, депривації сну та підвищує серцево-судинний ризик. Попри високу поширеність і значний негативний вплив ОАС на здоров’я, його основні патофізіологічні аспекти вивчено недостатньо. Нещодавні дослідження виявили високу частоту дефіциту вітаміну D серед пацієнтів із ОАС, який часто виникає незалежно від географічного розташування. Мета роботи — установити рівень забезпечення вітаміном D у пацієнтів зі різним ступенем тяжкості синдрому обструктивного апное сну. Матеріали та методи. У період із 2023 до 2025 р. у ДНП «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України» проведено дослідження кардіореспіраторного моніторингу в 69 пацієнтів, які мали характерні скарги та чинники ризику синдрому ОАС. Визначали рівень 25(OH)D у сироватці крові, параметри сну (кардіореспіраторний моніторинг), антропометричні дані, проводили анкетування. Рівень вітаміну D у сироватці крові оцінювали шляхом вимірювання концентрації 25(OH)D. Статистичну обробку виконували з використанням ANOVA (аналіз варіації) для перевірки рівності дисперсій і t-критерію Стьюдента для порівняння середніх значень. Результати. Статистичний аналіз (критерії χ2 Пірсона) не виявив значущих відмінностей між групами пацієнтів із різним ступенем тяжкості синдрому ОАС та частотою змін рівня вітаміну D (p=0,695). Не встановлено статистично значущої різниці між середніми значеннями рівня вітаміну D у пацієнтів із різним ступенем тяжкості синдрому ОАС (критерій Краскела-Воліса, р=356). При проведенні кореляційного аналізу (критерій Пірсона) не виявлено статистично значущого зв’язку між значеннями вітаміну D та індексом маси тіла в пацієнтів із легким ступенем синдрому ОАС (r=–0,32; p=0,5). Не встановлено кореляції між зазначеними показниками в пацієнтів із середнім і тяжким ступенем синдрому ОАС. Висновки. Порівняння частоти змін рівня вітаміну D залежно від ступеня тяжкості ожиріння в пацієнтів із різним ступенем синдрому ОАС не виявило статистично значущих відмінностей. Необхідно провести дослідження для визначення оптимального дозування та тривалості прийому вітаміну D, вивчення потенційних побічних ефектів і ризиків, а також потенційної взаємодії з іншими методами лікування.