According to the numerous studies, chronic pain (CP) is not only an individual problem for the patient, but also a significant burden on healthcare systems. The study of the impact of demographic and clinical characteristics and military history factors on the development of CP after discharge from military service is of considerable interest. The objective: to highlight a functional and organizational model for the comprehensive prevention of CP associated with combat trauma based on the results of a study of CP problems in Ukraine. Materials and methods. The following methods were used in the study: bibliosemantic, structural-logical analysis, and descriptive modelling. The methodological basis of the study was a systematic approach and the results of a sociological survey conducted from March 19 to May 9, 2025, among military patients with injuries and limb amputations. Data collection was carried out using two methods: face-to-face interviews and self-administered questionnaires. The margin of error does not exceed 3.1% (excluding the design effect). A total of 1,015 respondents were surveyed. To assess the direction and strength of the relationship between quantitative and qualitative (ordinal) variables, non-parametric Spearman’s rank-order correlation coefficient (ρ) was used. The ρ coefficient ranges from –1 to +1, where values close to ± 1 indicate a strong monotonic relationship, and values close to 0 indicate its absence. The threshold value of the probability level of all calculated features was taken as α < 0.05 (p < 0.05) with an indication of the exact value of the confidence level p. Results. The article highlights the problems of CP not only of a medical nature, but also of a socio-economic issue. Taking into account innovative international practices in the prevention of CP in patients with combat trauma, the results of our own study of CP problems in Ukraine, we have developed a functional and organizational model of comprehensive prevention of CP in patients with combat trauma using a systems approach. The prerequisites for the development of the model were: untimely pain relief for patients after injury, failure to comply with the stages of pain relief therapy from the moment of injury to specialized treatment conditions, imperfect technologies of pain relief therapy in inpatient conditions and the lack of a systematic approach to the rehabilitation of patients at the stage of primary medical care. The intersectoral approach to the implementation of the specified measures of the model will contribute to improving the quality of life of war veterans. Conclusions. The developed functional and organizational model of comprehensive prevention of CP in patients with combat trauma allows to implement the effective measures for the prevention of CP associated with combat trauma. This is achieved through the political commitment of the state and the improvement of the regulatory and legal support of the proposed organizational and treatment technologies: timeliness, stages, adequacy of multimodal pain relief and rehabilitation using an intersectoral approach for patients with combat trauma.

Згідно з результатами численних досліджень, хронічний біль (ХБ) становить не лише індивідуальну проблему для пацієнта, а і є суттєвим навантаженням на системи охорони здоров’я. Значний інтерес викликає вивчення впливу демографічних, клінічних характеристик та факторів військової історії на формування ХБ після звільнення з військової служби. Мета дослідження: висвітлити функціонально-організаційну модель комплексної профілактики ХБ, пов’язаного з бойовою травмою за результатами дослідження проблем ХБ в Україні. Матеріали та методи. Під час проведення дослідження використано такі методи: бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу, описового моделювання. Методичною основою дослідження став системний підхід, а також результати соціологічного опитування, проведеного з 19 березня по 9 травня 2025 року серед військових пацієнтів із пораненнями й ампутаціями кінцівок. Збір даних здійснювався двома методами: за допомогою індивідуальних інтерв’ю (face-to-face) та самозаповнення анкет респондентами. Похибка не перевищує 3,1% (без урахування дизайн-ефекту). Усього опитано 1015 респондентів. Для оцінювання напрямку та сили зв’язку між кількісними та якісними (ординальними) змінними застосовували непараметричний кореляційний аналіз Спірмена (Spearman’s rank-order correlation coefficient, ρ). Коефіцієнт ρ коливається від –1 до +1, де значення, близькі до ± 1, вказують на сильний монотонний зв’язок, а близькі до 0 – на його відсутність. Порогова величина рівня вірогідності усіх розрахованих ознак була прийнята за α < 0,05 (р < 0,05) із вказівкою точного значення рівня достовірності р. Результати. У статті висвітлено проблеми ХБ не лише медичного характеру, а й соціально-економічного. Ураховуючи інноваційні міжнародні практики щодо профілактики ХБ у пацієнтів із бойовою травмою та результати власного дослідження щодо проблем ХБ в Україні, ми за системним підходом розробили функціонально-організаційну модель комплексної профілактики ХБ у пацієнтів із бойовою травмою. Передумовами розробки моделі стали: несвоєчасність знеболення пацієнтів після поранення, недотримання етапності знеболювальної терапії від моменту отримання травми до спеціалізованих умов лікування, недосконалі технології знеболювальної терапії в стаціонарних умовах і відсутність системного підходу до реабілітації пацієнтів на етапі первинної медичної допомоги. Міжсекторальний підхід впровадження визначених заходів моделі сприятиме покращенню якості життя ветеранів війни. Висновки. Розроблена функціонально-організаційна модель комплексної профілактики ХБ у пацієнтів із бойовою травмою дає змогу впровадити ефективні заходи з профілактики ХБ, пов’язаного з бойовою травмою. Це досягається шляхом політичної прихильності держави й удосконалення нормативно-правового забезпечення запропонованих організаційно-лікувальних технологій: своєчасності, етапності, адекватності мультимодального знеболення та реабілітації за міжсекторальним підходом пацієнтів із бойовою травмою.