Цель статьи — определить влияние коммуникационной культуры на формирование международного имиджа страны. Методология исследования заключается в использовании методов анализа и синтеза для изучения коммуникационной культуры и коммуникативных технологий. Структурный способ позволил найти процессы коммуникации и коммуникативных функций. Междисциплинарный подход применялся для выявления информационных и коммуникационных технологий, направленных на формирование международного имиджа. Научная новизна состоит в определении понятий «коммуникативная культура» и «виртуальная реальность» как особого культурного пространства с позиций формирования имиджа страны на международном уровне. Выводы. Доказано, что в условиях глобализации происходит расширение информационных систем и коммуникационных технологий, обладающих оперативностью, свободным доступом и влиянием на общество. На международном уровне типология современных коммуникаций включает медиа-дипломатию, публичную, электронную, имиджевую и культурную дипломатию, государственный брендинг, инвестиционное имиджирование, медиа-связи, эдвокаси, социально-коммуникационные платформы, с помощью которых создается социально-психологический образ того или иного субъекта, который влияет на поведение личности в культурной и политической сфере. Коммуникационная культура определяется властвующими в обществе нормами и способами фиксации, сохранения и распространения культурных содержаний, а общественная коммуникационная система является овеществленной коммуникационной культурой. Коммуникативные технологии рассматриваются как общественно-политический феномен, функционирующий в разных формах, реализуемый через инструменты и механизмы удовлетворения национальных (государственных) корпоративных и общественных интересов. В информационном обществе коммуникация занимает доминирующие позиции, а виртуальная реальность воспринимается как особое культурное пространство.

Мета статті — визначити вплив комунікаційної культури на формування міжнародного іміджу країни. Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу і синтезу для вивчення «комунікаційної культури» та комунікативних технологій. Структурний метод дозволив визначити процеси комунікації та комунікативних функцій. Міждисциплінарний підхід застосовувався для виявлення інформаційних та комунікаційних технологій, спрямованих на формування міжнародного іміджу. Наукова новизна полягає у визначенні понять «комунікативна культура» та «віртуальна реальність» як особливого культурного простору з позицій формування іміджу країни на міжнародному рівні. Висновки. Доведено, що в умовах глобалізації відбувається розширення інформаційних систем та комунікаційних технологій, які характеризуються оперативністю, вільним доступом та впливом на суспільство. На міжнародному рівні типологія сучасних комунікацій охоплює медіадипломатію, публічну, електронну, іміджеву та культурну дипломатію, державний брендинг, інвестиційне іміджування, медіазв’язки, адвокасі, соціально-комунікаційні платформи, за допомогою яких створюється соціально-психологічний образ того чи іншого суб’єкта, який впливає на поведінку особистості в культурній та політичній сфері. Комунікаційна культура визначається панівними в суспільстві нормами та способами фіксації, збереження і поширення культурних змістів, а суспільна комунікаційна система є упредметненою комунікаційною культурою. Комунікативні технології розглядаються як суспільно-політичний феномен, що функціонує в різних формах, реалізується через інструменти та механізми задоволення національних (державних) корпоративних та суспільних інтересів. Отже, в інформаційному суспільстві комунікація займає домінуючі позиції, а віртуальна реальність сприймається як особливий культурний простір.

The purpose of the article is to determine the influence of communication culture on international image making of the country. The research methodology is to use methods of analysis and synthesis to study communication culture and communication technology. The structural method is to determine the processes of communication and communicative functions. An interdisciplinary approach has been used to identify information and communication technology shaping the international image. The scientific novelty is to define the concepts of communicative culture and virtual reality as a special cultural space to shape the country's image at the international level. Conclusions. The article proves that there is an expansion of information systems and communication technology in the globalised world, which are characterised by efficiency, free access, and impact on society. At the international level, the typology of modern communications includes media diplomacy, public, electronic, image and cultural diplomacy, state branding, investment imaging, media relations, advocacy, social communication platforms, which create a sociopsychological image of a subject, which affects the behaviour of the person in the cultural and political sectors. Communication culture is determined by prevailing societal norms and ways of fixing, preserving and disseminating cultural content, and the social communication system is an embodied communication culture. Communication technology is considered as a sociopolitical phenomenon that operates in various forms, implemented through tools and mechanisms to meet national (state) corporate and public interests. Thus, communication occupies a dominant position in the information society, and virtual reality is perceived as a special cultural space.