Цель. Анализ особенностей визуального дешифрирования эродированных почв и эрозионных процессов по данным дистанционного зондирования.Методы. Дистанционный, полевой, сравнительно-географический, исторический, картографический, ГИС-анализа.Результаты. Основное внимание в статье уделяется особенностям визуального дешифрирования инейных форм эрозии. Как показывает сравнительный анализ аэрофотоснимков 1943 и современных космических снимков для территории Харьковского района, во второй половине ХХ века рост оврагов был почти остановлен благодаря проведенным в это время масштабным противоэрозионным мероприятиям. В настоящее время основные эрозионные потери приходятся на площадную эрозию и небольшие линейные формы. В статье приведен перечень дешифровочных признаков, по которым определяют линейные формы эрозии на снимках. И показано, какие сложности могут возникать при автоматическом дешифрировании. В качестве примера артефактных образований, требующих участия человека-аналитика в процессе дешифрирования показан так называемый «Турецкий вал», следы которого могут ошибочно диагностироваться, как проявление линейной эрозииВыводы. Автоматическое дешифрирование процессов водной эрозии и инвентаризация эрозионных форм рельефа требует обязательного контроля квалифицированного аналитика для исключения ошибок идентификации объектов.

Purpose: analysis of the features of visual decoding of eroded soils and erosion processes according to remote sensing data.Methods. Remote sensing, field, comparative geographical, historical, cartographic, GIS analysis.Results. The main attention in the article is paid to the features of visual decoding of linear forms of erosion. Comparative analysis of aerial photographs of 1943 and modern satellite imagery for the Kharkov region shown that in the second half of the 20th century the growth of gullies was almost stopped due to large-scale anti-erosion measures carried out at that time. Currently the main erosion losses occur in sheet erosion and small gully erosion. The article provides a list of decoding features that determine linear forms of erosion in the images. It is shown problems that can arise during automatic decoding. As an example of artifact formations requiring the participation of a human analyst in the decryption process, the so-called "Turkish Wall" is shown, the traces of which can be erroneously diagnosed as a manifestation of linear erosionConclusions. Automatic decoding of water erosion processes and an inventory of erosion landforms requires the obligatory monitoring of a qualified analyst to eliminate object identification errors.

Мета. Ааналіз особливостей візуального дешифрування еродованих ґрунтів та ерозійних процесів за даними дистанційного зондування.Методи. Дистанційні дослідження, польовий, порівняльно-географічний, історичний, картографічний, ГІС-аналіз.Результати. Основна увага в статті приділяється особливостям візуального дешифрування лінійних форм ерозії. Як показує порівняльний аналіз аерофотознімків 1943р та сучасних космічних знімків для території Харківського району, в другій половині ХХ сторіччя ріст ярів на території України був майже зупинений завдяки масштабним протиерозійним заходам, що проводилися. Зараз основні ерозійні втрати припадають на невеликі лінійні форми. В статті наведений перелік дешифрувальних ознак, за якими визначають лінійні форми ерозії на знімках. Та показано, які складнощі можуть виникати при автоматичному дешифруванні. Як приклад артефактних утворень, що потребує участі людини-аналітика при дешифруванні, показаний так званий «Турецький вал», сліди якого можуть похибково діагностуватися, як прояв лінійної ерозіїВисновки. Автоматичне дешифрування процесів водної ерозії та інвентаризація ерозійних форм рельєфу потребує обов’язкового контролю кваліфікованого аналітика для виключення похибок ідентифікації об’єктів.