The article deals with the specificity of the motive of cross-gender travesty in the works of Ukrainian writers (works by G. Kvitka-Osnovyanenko, E. Hrebinka, T. Shevchenko). The author describes the main trends in the study of the motive of cross-gender travesty (works by M. Antonovich, M. Drahomanov, Y. Krzyzanowski, Z. Kuselja, O. Miller, I. Franko, A. Ulyura, N. Prutova, O. Osinovskaya). The article presents the main trends of this phenomenon's scientific understanding (in aspects of semiotics, comparative, gender literary criticism).The author demonstrates that this phenomenon is a typical and popular in the mythology (especially in Antique and Scandinavian mythology), in the folklore (in fairy tales, heroic epics) and in the different genres of the literature (works by Lope de Vega, W. Shakespeare, P. Calderon, K. Goldoni, T. de Molina, B. Scott, J. Byron and others).The author differentiates typical motives, that correlated with cross-gender travesty in the folklore and in the literature: «a man dresses as a woman for saving of life», «a man dresses as a woman for love affairs», «a woman dresses as a man for saving of husband», «girl-soldier», «girl-cloisterer» and others. Men's travesty is often seen as comical. Women's travesty is often seen as the serious, heroic act or the victim.The analysis proves that Ukrainian literature is similar to the European literature. Ukrainian writers in their works transformed the motive of cross-gender travesty and they adapt it to the needs of Ukrainian reality, mentality.

Статья посвящена рассмотрению специфики творческого использования мотива кросс-гендерной травестии украинскими писателями І половини ХІХ ст. (Г. Квиткой-Основьяненком, Е. Гребинкой, Т. Шевченко). Акцентируется типичность соответствующего феномена (распространенность в мифах, фольклоре, определенных жанрах художественной словесности), выделяются основные тенденции его научного осмысления исследователями.

Стаття присвячена розгляду специфіки творчого використання мотиву крос-ґендерної травестії українськими письменниками І половини ХІХ ст. (Г. Квіткою-Основ'яненком, Є. Гребінкою, Т. Шевченком). Акцентується типовість відповідного феномену (поширення у міфах, фольклорі, певних жанрах художньої словесності), виділяються основні тенденції його наукового осмислення дослідниками.