Война гибридного типа с использованием широкого набора военных и невоенных инструментов для давления на Украину, изменения ее стратегического выбора, создают серьезные вызовы для национальной безопасности. Еще более сложной является противодействие угрозам гибридного характера и выявления гибридных атак, особенно на ранних стадиях. Совершенствование методов противодействия, в том числе информационных и коммуникационных, использование для этого современных научных методов, является актуальной проблемой.Целью статьи является анализ основных концепций современных войн гибридного типа и определение особенностей интегрированного использования технологий стратегических коммуникаций и рефлексивного управления в условиях угроз гибридного типа.Гибридные войны (ГВ) планируются и проводятся государственными и негосударственными субъектами с учетом того, что их действия остаются ниже обычного уровня обнаружения и реагирования, чему способствуют высокие скорости, объем и доступность информационных обменов. Отдельно такие действия кажутся незначительными, однако в совокупности имеют целью погружения страны-мишени в хаос. На сегодняшний день не существует согласованного определения понятия “гибридная война”, что существенно затрудняет разработку соответствующей нормативно-правовой базы.Рефлексивное управление ‑ это процесс, в котором один из противников передает другому основания для принятия решений. Иными словами, через коммуникации обратной связи происходит подмена факторов мотивации противника с целью побуждения на принятие невыгодных для себя решений.В условиях противодействия ГВ стратегические коммуникации необходимо рассматривать как деятельность, скоординированную на стратегическом (военно-политическом) уровне управления и направленную на управление процессами принятия решений как внутри страны (группы стран), так и за ее пределами, с целью достижения победы на противником. Для достижения этого СК выполняют две основные функции: внутреннюю ‑ обеспечивает коммуникацию с субъектами конфликта; внешнюю ‑ обеспечивает коммуникацию с окружающей средой.Масштабность угроз в информационной сфере позволяет дополнить существующие виды стратегического сдерживания (ядерного, сил общего назначения, кибернетического) еще и стратегическим сдерживанием за счет использования технологий СК ‑ крупномасштабного специального воздействия на объекты информационного ресурса и субъекты управления вероятного противника.Использование технологий СК на театре информационного противоборства является важным ресурсом гибридной войны. Результативность стратегических коммуникаций определит возможность достижения победы в ГВ.

Війна гібридного типу з використанням широкого набору воєнних і невоєнних інструментів для здійснення тиску на Україну, зміни її стратегічного вибору та існуючого устрою, створюють серйозні виклики для національної безпеки. Ще більш складною є протидія загрозам гібридного характеру та виявлення гібридних атак, особливо на ранніх стадіях. Удосконалення методів протидії, в тому числі інформаційних і комунікаційних, використання для цього сучасних наукових методів, є актуальною проблемою.Метою статті є аналіз основних концепцій сучасних війн гібридного типу і визначення особливостей інтегрованого використання технологій стратегічних комунікацій і рефлексивного управління в умовах загроз гібридного типу.Гібридні війни (ГВ) плануються і проводяться державними і недержавними суб’єктами з урахуванням того, що їх дії залишаються нижче звичайного рівня виявлення та реагування, чому сприяють високі швидкості, обсяг і доступність інформаційних обмінів. Окремо такі дії здаються незначними, однак у сукупності мають на меті занурення країни-мішені в хаос. На сьогоднішній день не існує погодженого визначення терміну ГВ, що суттєво ускладнює розробку відповідної нормативно-правової бази.Рефлексивне управління ‑ це процес, в якому один із супротивників передає іншому підстави для прийняття рішень. Іншими словами, через комунікації зворотного зв’язку відбувається підміна факторів мотивації противника з метою спонукати його на прийняття невигідних для себе рішень.В умовах протидії ГВ стратегічні комунікації (СК) необхідно розглядати як діяльність, яка скоординована на стратегічному (воєнно-політичному) рівні управління, і спрямована на управління процесами прийняття рішень як всередині країни (групи країн), так і за її межами, з метою досягнення перемоги на противником. Для досягнення цього СК виконують дві основних функції: внутрішню – забезпечують комунікацію з суб’єктами конфлікту; зовнішню – забезпечують комунікацію з навколишнім середовищем.Масштабність загроз в інформаційній сфері дозволяє доповнити існуючі види стратегічного стримування (ядерного, сил загального призначення, кібернетичного) ще і стратегічним стримуванням за рахунок використання технологій СК – великомасштабного спеціального впливу на об’єкти інформаційного ресурсу і управління ймовірного противника.Використання технологій СК на театрі інформаційного протиборства є важливим ресурсом гібридної війни. Результативність стратегічних комунікацій визначить можливість досягнення перемоги в ГВ.

Hybrid war is using a wide range of military and non-military instruments create a serious challenge to the national security ofUkraine. The most difficult part of this counteraction is the detection of hybrid attacks in the early stages. Improving methods to counter hybrid attacks using modern scientific methods is an urgent problem today.The purpose of the article is to analyze the basic concepts of modern hybrid-type wars and to determine the features of the integrated use of strategic communications and reflective control technologies.Hybrid wars are planned and conducted by state and non-state actors, taking into account the fact that their actions remain below the usual level of detection and response, which is facilitated by the high speed, volume, and availability of information exchanges. Separately, such actions seem insignificant, but in total, they have the purpose to plunge the opposing country into chaos. Currently, there is no agreed definition of the concept of “hybrid war”, and this significantly complicates the development of an appropriate regulatory framework.Reflexive control is defined as a process of conveying to a partner or an opponent specially prepared information to incline him to voluntarily make the predetermined decision desired by the initiator of the action.In the context of counteraction to hybrid wars, strategic communications should be considered as an activity coordinated at the strategic (military-political) level of management focused on managing decision-making processes as in the country (the group of countries) and it's outside. To achieve this, strategic communications perform two main functions: internal (communication with the parties to the conflict) and external (communication with external countries).The large-scale threats in the information sphere make it possible to supplement the existing types of strategic deterrence (nuclear, cybernetic, general forces) through the use of strategic communications technologies of large-scale special impact on the objects of the information resource and control subjects of a potential enemy.The use of strategic communications technology in the theater of information warfare is an important resource of hybrid warfare. The effectiveness of strategic communications determines the possibility of achieving victory in a hybrid war.