The purpose of this article is to study and analyze the criminal liability of healthcare professionals based on national and foreign experience. The author analyzes the national legislation of the States in the field of regulation of criminal liability of medical professionals, and identifies the existing achievements and problems. The author analyzes the case law of the European Court of Human Rights on positive obligations of the State in cases involving the proper provision of services by healthcare professionals. Using the comparative legal method of research, the author compares the legal norms regulating the issue of liability for failure to provide or improper provision of medical care, namely, the legislation of Ukraine, Latvia, Poland, Slovenia, Romania, Croatia, Georgia, Armenia, Uzbekistan, Kyrgyzstan, Azerbaijan, Kazakhstan, France, Estonia, Germany, Spain, Canada, Japan and others. A legal analysis of possible options for the process of transferring and implementing the relevant legal provisions from foreign legislation to national legislation through legal mechanisms and methods of bringing a medical professional to criminal liability for improper performance of his/her professional duties is crucial for determining approaches to improving the legal framework of Ukraine regarding the criteria of liability of a medical professional for improper performance of his/her professional duties. It is established that due to the different structure of health care systems in each State and different concepts of legal regulation, approaches to addressing the issue of criminal liability of medical professionals for professional crimes differ primarily in that in most States, such entities are liable for causing harm to life and health of a person, while in the legislation of other States such acts are provided for in a separate chapter or section dealing directly with criminal offenses in the medical field It is determined that foreign countries widely use medical insurance against improper treatment as a guarantee mechanism for compensating patients for harm caused by medical error, which helps to protect violated rights.

Сутність цієї статті полягає у дослідженні та аналізі кримінальної відповідальності медичних працівників на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду. Проаналізовано національне законодавство держав у сфері регулювання кримінальної відповідальності медичних працівників, визначено наявні досягнення та проблеми. Здійснено аналіз судової практики Європейського суду з прав людини до позитивних зобов’язань держави у справах щодо належного надання послуг працівниками медичної сфери. За допомогою порівняльно-правового методу дослідження порівнюються правові норми, які регулюють питання відповідальності за ненадання або неналежне надання медичної допомоги, а саме законодавство України, Латвії, Польщі, Словенії, Румунії, Хорватії, Грузії, Вірменії, Узбекистану, Киргизстану, Азербайджану, Казахстану, Франції, Естонії, Німеччини, Іспанії, Канади, Японії та інших. Правовий аналіз можливих варіантів процесу перенесення та втілення відповідних правових норм із зарубіжного законодавства до національного за допомогою правових механізмів та способів притягнення медичного працівника до кримінальної відповідальності за неналежне виконання ним своїх професійних обов’язків є надважливим для визначення підходів до вдосконалення нормативно-правової бази України щодо критеріїв відповідальності медичного фахівця за неналежне виконання своїх професійних обов’язків. Встановлено, що через різну побудову систем охорони здоров’я кожної з держав та неоднакові концепції правового регулювання, підходи до вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за професійні злочини, відрізняються між собою в першу чергу тим, що у більшості держав відповідальність таких суб’єктів настає за завдання шкоди життю та здоров’ю особи, а в законодавстві інших держав такі діяння передбачені окремою главою чи розділом, що стосується безпосередньо кримінальних правопорушень у медичній сфері. Визначено, що в зарубіжних країнах широко використовують медичне страхування від неправильного лікування, як гарантійний механізм компенсації пацієнтам шкоди, завданої внаслідок медичної помилки, що сприяє захисту порушених прав.