Pregnancy with bacterial vaginosis (BV) is accompanied by a high risk of various obstetric and perinatal complications, including miscarriage, preterm birth, placental dysfunction, premature rupture of membranes, chorionamnionitis, polyhydramnios, etc. Screening for BV is carried out in the first half of pregnancy during the registration of a woman, however, taking into account the gestational age, many drugs with antimicrobial and antiseptic effects are categorically contraindicated, as they have an embryo- and fetotoxic effect.Timely detection and correction of microbiocenosis disorders of the birth canal is an extremely important element to prevent a number of obstetric and perinatal complications. A balanced approach in the treatment of vaginal dysbiosis consists in the use of modern combined antiseptic preparations for local treatment, which do not contain antibacterial components and are safe for use during pregnancy.The objective: to determine the effectiveness of the treatment of BV in primigravida women in the first half of pregnancy.Materials and methods. 126 primigravida women aged 18–35 years in the first half of pregnancy were examined during pregnancy registration. The participants were selected randomly.The main group included 36 primigravida women with a gestation period of up to 20 weeks with a diagnosis of BV according to the Amsel and Hay–Ison criteria, who were treated with a combined antiseptic drug (chlorhexidine and chlorophyllipt) – suppository vaginally twice a day, the course of treatment – 5 days. The control group included 30 primigravida women with a gestational age of up to 20 weeks with vaginal normocenosis.For all women the pH of vaginal secretions was determined, followed by microscopy of a native smear, stained according to Gram, and a cultural study was performed. Adherence to the Amsel criteria was also determined, followed by evaluation by the Hay–Ison criteria. The clinical effect was evaluated according to clinical examination data before and on the 6th day of treatment with a combined antiseptic drug (chlorhexidine and chlorophyllipt) using bacterioscopic and bacteriological methods.Results. A normal pH was observed only in every fifth part of examined pregnant woman (28 women – 22.2%), while in the rest patients the acidity of the vaginal environment was not normal. Normocenosis was observed only among 1/3 of primigravida women (37 women – 29.4%). A third of the patients were diagnosed with BV (36 women - 28.6%), every fifth pregnant woman – vulvovaginal candidiasis (28 women - 22.2%).In healthy pregnant women (control group, n=30), the main component of the microbiocenosis was Lactobacillus spp. with a small content of facultatively anaerobic microorganisms. In the main group Atopobium vaginae (38.9%), Gardnerella vaginalis (33.3%), Prevotella bivia (27.8%), Candida spp. (22.2%), as well as Lactobacillus spp. in low titers were dominated. Before the treatment all 36 pregnant women of the main group corresponded to the 3rd type according to the Hay–Ison criteria with the dominance of Gardnerella vaginalis and/or Mobiluncus morphotypes and a small number or complete absence of lactobacilli, which served as the basis for establishing the diagnosis of BV. After treatment type 1 (94.4%) was found in 34 pregnant women, and type 2 (5.6%) – in 2 pregnant women.The results of the microbiological study indicate the normalization of the content of the biotope with the predominance of Lactobacillus spp. in women of the main group, in whom the indicators were similar to the control group.Conclusions. Since pregnancy with BV is accompanied by a high risk of obstetric and perinatal complications, the premorbid background of which is laid already in the first half of pregnancy, there is an urgent need to carry out the birth canal sanitation. The drugs of choice for the BV in the first half of pregnancy are local combined agents of a wide spectrum of action.A universal antiseptic with an anti-inflammatory effect, which includes two components – chlorhexidine and chlorophyllipt, fully meets the recommendations for efficiency and safety and can be used for the BV in the first half of pregnancy.

Вагітність на тлі бактеріального вагінозу (БВ) супроводжується високим ризиком виникнення різноманітних акушерських та перинатальних ускладнень, зокрема невиношування, передчасного переривання вагітності, плацентарної дисфункції, передчасного розриву плодових оболонок, хоріоамніоніту, багатоводдя тощо. Скринінг на БВ проводять у першій половині вагітності під час взяття жінки на облік, проте з урахуванням гестаційного віку багато препаратів з антимікробною та антисептичною дією категорично протипоказані, оскільки справляють ембріо- та фетотоксичний вплив. Своєчасне виявлення та корекція порушень мікробіоценозу пологових шляхів є вкрай важливим елементом у профілактиці низки акушерських та перинатальних ускладнень. Збалансований підхід у лікуванні дисбіозу піхви полягає у використанні сучасних комбінованих антисептичних препаратів для місцевого лікування, що не містять антибактеріальних компонентів, та є безпечними для застовсування під час всієї вагітності. Мета дослідження: визначення ефективності лікування БВ у першовагітних у першій половині гестації. Матеріали та методи. Обстежено 126 першовагітних віком 18–35 років у першій половині гестації під час взяття на облік з приводу вагітності. Відбір учасниць проводили рандомізовано. До основної групи увійшли 36 першовагітних з терміном гестації до 20 тиж зі встановленим діагнозом БВ за критеріями Amsel та Hay–Ison, які використовували комбінований антисептичним засіб (хлоргексидин та хлорофіліпт) – по 1 свічці вагінально двічі на добу, курс лікування – 5 днів. До групи контролю увійшли 30 першовагітних з терміном гестації до 20 тиж з нормоценозом. Усім жінкам визначали рН піхвових виділень з подальшою мікроскопією нативного мазка, зафарбованого за Грамом, проводили культуральне дослідження. Також визначали відповідність критеріям Amsel з подальшим оцінюванням за критеріями Hay–Ison. Клінічний ефект оцінювали за даними клінічного обстеження до застосування та на 6-й день застосування комбінованого антисептичного засобу (хлоргексидин та хлорофіліпт) з використанням бактеріоскопічного та бактеріологічного методів.Результати. Нормальне значення рН спостерігалось лише у кожної п’ятої обстеженої вагітної (28 жінок – 22,2%), у решти ж відзначали порушення кислотності піхвового середовища. Нормоценоз спостерігався лише серед 1/3 першовагітних (37 жінок – 29,4%). У третини пацієнток діагностовано БВ (36 жінок – 28,6%), у кожної п’ятої вагітної – вульвовагінальний кандидоз (28 жінок – 22,2%). У здорових вагітних (контрольна група, n=30) основним компонентом мікробіоценозу були Lactobacillus spp. з незначним вмістом факультативно-анаеробних мікроорганізмів. В основній групі переважали Atopobium vaginae (38,9%), Gardnerella vaginalis (33,3%), Prevotella bivia (27,8%), Candida spp. (22,2%), а також Lactobacillus spp. у низьких титрах. До проведеного лікування усі 36 вагітних основної групи відповідали 3-у типу за критеріями Hay–Ison з домінуванням морфотипів Gardnerella vaginalis та/або Mobiluncus і незначною кількістю або повною відсутністю лактобацил, що і слугувало підставою для встановлення діагнозу БВ. Після проведеного лікування у 34 вагітних виявлено тип 1 (94,4%) та у 2 вагітних – тип 2 (5,6%). Результати мікробіологічного дослідження свідчать про нормалізацію вмісту біотопу з переважанням Lactobacillus spp. у жінок основної групи з наближенням показників до групи контролю.Висновки. Оскільки вагітність на тлі БВ супроводжується високим ризиком акушерських та перинатальних ускладнень, преморбідне тло яких закладається ще у першій половині вагітності, є нагальна необхідність проведення санації пологових шляхів. Препаратами вибору при БВ у першій половині гестації є місцеві комбіновані засоби широкого спектра дії. Універсальний антисептик з протизапальною дією, до складу якого входять два компоненти – хлоргексидин та хлорофіліпт, повністю відповідає рекомендаціям щодо ефективності і безпечності та може застосовуватись при БВ у першій половині вагітності.