Об'єктом цього дослідження є викиди парникових газів (ПГ), що утворюються у тваринництві, головним чином метану (CH4) внаслідок кишкової ферментації та закису азоту (N2O) внаслідок процесів управління гноєм. Проблема, що досліджується, полягає в відсутності інструментальних методів та національних програм для вимірювання та скорочення викидів від тварин, що утримуються в обмеженому просторі, що призводить до надмірного викиду метану та неефективного використання гною. На основі даних інвентаризації результати показують, що щорічні викиди від сільського господарства становлять 20 982,25 тис. тон CO2-екв. метану (58% від сільськогосподарських ПГ) та 15 239,72 тис. тон CO2-екв. закису азоту (42%), із загальною кількістю викидів 319,547 млн тон CO2, 2,313 млн тон CH4 та 0,058 млн тон N2O у 2018 році. Інтерпретація цих результатів підтверджує, що неправильне зберігання гною, застарілі технології та відсутність систем рекуперації біогазу є основними факторами, що сприяють підвищенню викидів ПГ у всьому світі. Відмінною особливістю цього дослідження є розробка автономних кліматично чистих біоенергетичних систем, оснащених сонячними колекторами та біореакторами, які перетворюють відходи тваринного походження на біогаз та органічні добрива. Це інноваційне технологічне рішення не лише пояснює механізми скорочення викидів, але й демонструє, як тваринницькі підприємства можуть генерувати відновлювану теплову та електричну енергію, покриваючи до 80–85% своїх загальних потреб в енергії. Практичне значення дослідження полягає в демонстрації того, як інтеграція таких біогазових технологій може покращити екологічну безпеку, зменшити залежність від викопного палива, підвищити довгострокову енергетичну стійкість та сприяти сталому розвитку сільського господарства в глобальному масштабі

The object of this study is the greenhouse gas (GHG) emissions generated in livestock farming, primarily methane (CH4) from enteric fermentation and nitrous oxide (N2O) from manure management processes. The problem under study is the lack of instrumental methods and national programs for measuring and reducing emissions from confined animals, which results in excessive methane release and inefficient manure utilization. Based on inventory data, the results show that annual agricultural emissions amount to 20,982.25 thousand tons of CO2-eq. methane (58% of agricultural GHGs) and 15,239.72 thousand tons of CO2-eq. nitrous oxide (42%), with a total of 319.547 million tons of CO2, 2.313 million tons of CH4, and 0.058 million tons of N2O released in 2018. Interpretation of these results confirms that improper manure storage, outdated technologies, and the absence of biogas recovery systems are the main contributors to elevated GHG emissions worldwide. The distinctive feature of this research is the development of autonomous climate-friendly bioenergy systems equipped with solar collectors and bioreactors that convert animal waste into biogas and organic fertilizer. This innovative technological solution not only explains the mechanisms of emission reduction but also demonstrates how livestock enterprises can generate renewable thermal and electrical energy, covering up to 80–85% of their total energy demand. The practical significance of the study lies in demonstrating how the integration of such biogas technologies can improve environmental safety, reduce dependence on fossil fuels, enhance long-term energy resilience, and promote sustainable agricultural development on a global scale