The aim – to study some histopathological features of the iron overload syndromeformation in patients suffering from steatohepatitis depending on its etiology.Material and methods. Liver biopsies were analyzed in 30 patients with nonalcoholicsteatohepatitis (NASH) and 20 patients with alcoholic steatohepatitis (ASH). Themorphological examination of the liver was carried out according to the standardmethods. The histopathological features of the liver were established on the basis ofthe method of staining with hematoxylin and eosin, with the confirmation, in case ofnecessity, by the histochemical methods - staining for fat (the method with Sudan-III) andcollagen fibers (the method with chromotropic-water blue according to N.Z Slinchenko).Microspectrophotometric studies were conducted using a cytological analyzer withsoftware "VideoTest - Size 5.0" (2000).Results. The same regularities for both trivalent iron and twovalent iron were revealed asa whole in the liver cells at histological investigations, that is in ASH the optical densityis at the average 1.3 (p<0.05) times higher than in NASH. The staining on trivalent ironis less intensive, than on the twovalent iron. There is probable iron overload syndrome inthe alcoholic steatohepatitis patients with increased uptake of it both 2+- and 3+- valentforms in the liver cells – reticuloendotheliocytes and hepatocytesConclusions. Iron overload syndrome with increased uptake of it for both 2+- and3+-valent takes place in the liver cells – endotheliocytes and hepatocytes – in patientswith alcoholic steatohepatitis. At alcoholic steatohepatitis the optical density withhistochemical staining on iron 2+ in reticuloendotheliocytes of the liver is 1.2 times andin hepatocytes – 1.3 times higher than at non-alcoholic steatohepatitis irrespective ofthe presence or absence of anemia. At alcoholic steatohepatitis the optical density ofhistochemical iron staining 3+ in reticuloendotheliocytes of the liver and hepatocytesis 1.3 times higher than in non-alcoholic steatohepatitis, and is irrespective of anemiapresence as well.

Мета роботи – вивчити окремі патогістологічні особливості формуваннясиндрому перевантаження залізом у хворих на стеатогепатит залежно від йогоетіології.Матеріали і методи. Проведений аналіз біоптатів печінки 30 хворихна неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) та 20 хворих на алкогольнийстеатогепатит (АСГ). Морфологічне дослідження печінки здійснювали застандартною методикою. Гістопатологічні особливості печінки встановлювалина основі методики забарвлення гематоксиліном та еозином, з підтвердженням,у разі необхідності, гістохімічними методами – забарвлення на жир (метод ізсуданом-ІІІ) та на колагенові волокна (метод із хромотропом-водним блакитнимза Н.З.Слінченко). Мікроспектрофотометричні дослідження виконані звикористанням цитологічного аналізатора з програмним забезпеченням«ВидеоТест - Размер 5,0» (2000).Результати. При гістохімічних дослідженнях тривалентного заліза в клітинахпечінки в цілому виявлені ті ж закономірності, що і для двовалентного заліза,тобто при АСГ оптична густина є у середньому вищою в 1,3 раза (р<0,05),ніж при НАСГ. Забарвлення на тривалентне залізо менш інтенсивне, ніжна двовалентне залізо. У хворих на алкогольний стеатогепатит має місцесиндром перевантаження залізом із підвищеним накопиченням його як 2+-,так 3+-валентної форми у клітинах печінки – ретикулоендотеліоцитах тагепатоцитах.Висновки. У клітинах печінки хворих на алкогольний стеатогепатит(ретикулоендотеліоцитах та гепатоцитах) має місце синдром перевантаженнязалізом із підвищеним накопиченням його як 2+-, так 3+-валентної форми. Приалкогольному стеатогепатиті оптична густина гістохімічного забарвлення назалізо 2+ у ретикулоендотеліоцитах печінки в 1,2 раза, а у гепатоцитах – в 1,3раза вища, ніж при неалкогольному стеатогепатиті, незалежно від наявностічи відсутності супутньої анемії. При алкогольному стеатогепатиті оптичнагустина гістохімічного забарвлення на залізо 3+ у ретикулоендотеліоцитахпечінки та гепатоцитах у 1,3 раза вища, ніж при неалкогольномустеатогепатиті, і також не залежить від наявності анемії.

Цель исследования – изучить отдельные патогистологические особенностиформирования синдрома перегрузки железом у больных стеатогепатитом взависимости от этиологии.Материал и методы. Проведено анализ биоптатов печени 30 больныхс неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ) и 20 больных с алкогольнымстеатогепатитом (АСГ). Морфологическое исследование печени проводилипо стандартной методике. Гистопатологические особенности печениустанавливали на основе методики окраски гематоксилином и эозином, сподтверждением при необходимости гистохимическими методами – окраска нажир (метод с суданом-III) и на коллагеновые волокна (метод с хромотропомводным голубым по Н.З.Слинченко). Микроспектрофотометрическиеисследования выполнены с использованием цитологического анализатора спрограммным обеспечением «ВидеоТест - Размер 5,0» (2000).Результаты. При гистохимических исследованиях трехвалентного железа вклетках печени в целом выявлены те же закономерности, что и для двухвалентного железа, то есть при АСГ оптическая плотность у среднем выше в 1,3 раза (р<0,05), чем при НАСГ. Окраска на трехвалентное железо менее интенсивная,чем на двухвалентное железо. У больных алкогольным стеатогепатитом имеетместо вероятный синдром перегрузки железом с повышенным накоплением егокак 2+-, так 3+-валентной формы в клетках печени – ретикулоэндотелиоцитахи гепатоцитах.Выводы. В клетках печени – ретикулоэндотелиоцитах и гепатоцитах – больныхалкогольным стеатогепатитом имеет место синдром перегрузки железомс повышенным накоплением как его 2+-, так и 3+-валентной формы. Приалкогольном стеатогепатите оптическая плотность гистохимической окраскижелезом 2+ в ретикулоэндотелиоцитах печени в 1,2 раза, а в гепатоцитах – в 1,3раза выше, чем при неалкогольном стеатогепатите независимо от наличия илиотсутствия анемии. При алкогольном стеатогепатите оптическая плотностьгистохимической окраски железом 3+ в ретикулоэндотелиоцитах печени игепатоцитах в 1,3 раза выше, чем при неалкогольном стеатогепатите, и такжене зависит от галичия анемии.