This article provides a comprehensive analysis of European legal standards in the field of the judiciary and the status of judges, with a focus on the key principle of judicial independence. It explores this principle as a fundamental component of the rule of law and democracy within the European legal space. The normative framework of the European Union and the Council of Europe is examined, including the Treaty on European Union, the Charter of Fundamental Rights of the EU, the European Convention on Human Rights, the Venice Commission’s acts, and other international legal documents that form the basis of European standards in the justice sector. Special attention is given to the roles of the Court of Justice of the European Union and the European Court of Human Rights in shaping unified approaches to understanding and implementing the principle of judicial independence in member states. The multidimensional nature of judicial independence is emphasized, encompassing both the institutional autonomy of the judicial system and the personal independence of judges, their irremovability, protection from political or administrative pressure, and the social perception of courts as independent and impartial bodies by society. The article examines the requirements for ensuring judicial independence at the level of European law: transparent procedures for appointing judges, clear rules regarding the duration of their mandates, the existence of legal safeguards against external interference, and the establishment of independent judicial self-governing bodies responsible for selection, career advancement, and disciplinary accountability of judges. It is also highlighted that although the organization of the national judiciary falls within the internal competence of member states, they are obliged to comply with the EU’s minimum standards to ensure effective judicial protection and the rule of law. The important role of the Venice Commission of the Council of Europe as an authoritative advisory body formulating recommendations to ensure judicial independence is also stressed, particularly its emphasis on limiting the influence of the executive branch over the appointment and functioning of judges. The article discusses the interaction between international and national approaches to judicial reforms and underscores the necessity of harmonizing legislation in line with European standards. In conclusion, the article argues that judicial independence is not only an element of the national constitutional order but also an object of international oversight that guarantees adherence to shared European values and human rights. Ensuring this independence strengthens citizens’ trust in the judiciary, supports the rule of law, and contributes to the sustainable development of democratic institutions in European states.

Стаття присвячена ґрунтовному аналізу європейських правових стандартів у сфері судоустрою та статусу суддів, із фокусом на ключовому принципі незалежності судової влади. Розкривається зміст цього принципу як фундаментальної складової верховенства права та демократії в європей- ському правовому просторі. Аналізується нормативна база Європейського Союзу та Ради Європи, яка включає Договір про Європейський Союз, Хартію основоположних прав ЄС, Європейську кон- венцію з прав людини, акти Венеційської комісії та інші міжнародно-правові документи, що форму- ють основу європейських стандартів у сфері правосуддя. Особлива увага приділяється ролі Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини у формуванні єдиних підходів до розуміння та реалізації принципу незалежності судової влади в державах-членах. Наголошується на багатовимірності поняття судової незалежності, яка включає як інституційну автономію судової системи, так і персональну незалежність суддів, їхню недоторканність, захист від політичного чи адміністративного тиску, а також соціальне сприйняття суду як незалежного та неупередженого органу з боку суспільства. У статті досліджуються вимоги до забезпечення незалежності судової влади на рівні європей- ського права: прозорі процедури призначення суддів, чіткі правила щодо строків їхніх повнова- жень, наявність правових гарантій від зовнішнього втручання, створення незалежних органів суд- дівського самоврядування для добору, кар’єрного просування та дисциплінарної відповідальності суддів. Окремо підкреслюється, що хоча організація національної судової системи належить до внутрішньої компетенції держав-членів, вони зобов’язані дотримуватися мінімальних стандартів ЄС для забезпечення ефективного судового захисту та верховенства права. Важливою є також роль Венеційської комісії Ради Європи як авторитетного дорадчого органу, що формулює рекомендації для забезпечення незалежності судової влади, підкреслюючи необхід- ність обмеження впливу виконавчої влади на призначення та діяльність суддів. Стаття розглядає взаємодію між міжнародними та національними підходами до реформування судової влади та наго- лошує на необхідності гармонізації законодавства відповідно до європейських стандартів. У висновках обґрунтовується, що незалежність судової влади є не лише елементом національ- ного конституційного порядку, а й об’єктом міжнародного контролю, що гарантує дотримання спільних європейських цінностей та прав людини. Забезпечення цієї незалежності зміцнює довіру громадян до правосуддя, підтримує верховенство права та сприяє сталому розвитку демократич- них інституцій у державах Європи.