Le but de la recherche scientifique est de tenter une réflexion philosophique et théorique du concept de «temps historique» à travers le prisme de la science post-non-classique, de déterminer sa proportionnalité avec des définitions de l'ère classique et non classique de la rationalité scientifique, de justifier théoriquement à partir de la position d'un système autorégulateur complexe et d'un contenu axiologique. La pertinence de l'étude est due au passage paradigmatique de la science non classique à la science post-non classique, qui a conduit à repenser les principaux concepts théoriques, en particulier, partie intégrante de la science historique - le temps historique. Pour atteindre cet objectif, des méthodes d'analyse, de synthèse et autres ont été utilisées. Conclusions: au cours de la recherche, il a été constaté qu'il est possible de parler du temps historique dans le contexte de la science post-classique, d'une part, comme un système autorégulé complexe, et d'autre part, comme un concept axiologiquement rempli

The purpose of the research is the philosophical and theoretical reflection of the concept of “historical time” through the prism of post-non-classical science. The determination of its proportionality with the definitions in the classical and non-classical era of scientific rationality. Theoretical substantiation from the position of a complex self-regulatory system and its axiological content. The relevance of the study: is due to the paradigmatic shift in the transition from non-classical to post-non-classical science, which led to a rethinking of the main theoretical concepts, in particular, historical science. For achieving this goal, there were used analytical, synthetical, comparative methods. Conclusions. It was noted that historical time in the context of post-non-classical science allows us to speak of it, on the one hand, as a complex self-regulatory system, and on the other, as an axiologically filled concept

Цель научного исследования состоит в попытке философско-теоретической рефлексии понятия "исторического времени" через призму постнеклассической науки, определить его соразмерность с дефинициями в классическую и неклассическую эпоху научной рациональности, теоретически обосновать с позиции сложной саморегулирующейся системы и аксиологического наполнения. Актуальность исследования обусловлена парадигмальным сдвигом от неклассической к постнеклассической науке, что привело к переосмыслению основных теоретических концептов, в частности, неотъемлемой части исторической науки – исторического времени. Для достижения этой цели были использованы методы анализа, синтеза и другие. Выводы: в процессе исследования было установлено, что об историческом времени в контексте постнеклассической науки возможно говорить, с одной стороны, как о сложной саморегулирующейся системе, а с другой, – как об аксиологически наполненном концепте

Мета наукового дослідження полягає в спробі філософсько-теоретичної рефлексії поняття "історичного часу" через призму постнекласичної науки, визначити його відповідність з дефініціями в класичну і некласичну епоху наукової раціональності, теоретично обґрунтувати з позиції складної саморегульованої системи і аксіологічного наповнення. Актуальність дослідження обумовлена парадигмальним зрушенням від некласичної до постнекласичної науки, що призвело до переосмислення основних теоретичних концептів, зокрема, невід'ємної частини історичної науки - історичної доби. Для досягнення цієї мети були використані методи аналізу, синтезу та інші. Висновки: в процесі дослідження було встановлено, що про історичний час в контексті постнекласичної науки можна говорити, з одного боку, як про складну саморегулюючу систему, а з іншого, - як про аксіологічно наповнений концепт