An urgent scientific and practical problem is the formation of energy efficient systems for ensuring climatic conditions in premises based on the use of renewable energy sources. The work has improved the technical and methodological approach to the calculations of energy supply and storage systems when using energy-active fences. The special effectiveness of these fences has been shown in the transitional periods of the year, that is, in spring and autumn. A mathematical model has been developed to reliably predict the process of ensuring temperature comfortable conditions (heat balance) when using nonparametric statistics methods. It will improve the quality of forecasting the effect of external air temperature during the transitional periods of the year. The temperature inside the room is taken into account in the presence of a multilayer energy-active fence. To determine the approach to the use of heat in energy supply systems during the transition period, thermal parameters from the inner and outer sides of the building structure are considered. This makes it possible to take into account changes in the heat transfer of these structures when designing a power supply system and determining the optimal modes of its functioning in various natural conditions. The function of energy-active fences associated with the generation of additional heat into the system, obtained through the conversion of solar radiation energy, is considered. To increase this generation, special multilayer designs of energy-active fencing have been proposed. The proposed thermal modernization with the use of energy-active fences allows, on average, over the cold period of the year, to reduce energy consumption by 3.5 times for industrial and residential buildings

Актуальной научно-практической проблемой является формирование энергоэффективных систем обеспечения климатических условий в помещениях на основе использования возобновляемых источников энергии. В работе усовершенствован технико-методологический подход к расчетам систем энергообеспечения и аккумулирования при применении энергоактивных ограждений. Показана особая эффективность этих ограждений в переходные периоды года, то есть весной и осенью. Для надежного прогнозирования процесса обеспечения температурных комфортных условий (теплового баланса) при применении методов непараметрической статистики разработана математическая модель. Она позволит повысить качество прогнозирования влияния внешней температуры воздуха в переходные периоды года. Учитывается температура внутри помещения при наличии многослойного энергоактивного ограждения. Для определения подхода к использованию в системах энергообеспечения теплоты в переходный период рассматриваются тепловые параметры с внутренней и внешней стороны конструкции здания. Это дает возможность учитывать изменения теплопередачи этих конструкций при проектировании системы энергообеспечения и определения оптимальных режимов ее функционирования в различных природных условиях. Рассмотрена функция энергоактивных ограждений связанная с генерированием в систему дополнительного теплоты, получаемой благодаря преобразованию энергии солнечного излучения. Для повышения этого генерирования были предложены специальные многослойные конструкции энергоактивного ограждения. Предложенная термомодернизация с использованием энергоактивных ограждений позволяет, в среднем за холодный период года, уменьшить энергозатраты в 3,5 раза для зданий промышленного и жилого назначения.

Актуальною науково-практичною проблемою є формування енергоефективних систем забезпечення кліматичних умов в приміщеннях на основі використання відновлюваних джерел енергії. У роботі удосконалено техніко-методологічний підхід до розрахунків систем енергозабезпечення та акумулювання при застосуванні енергоактивних огороджень. Показана особлива ефективність цих огороджень в перехідні періоди року, тобто весни та осені. Для надійного прогнозування процесу забезпечення температурних комфортних умов (теплового балансу) при застосуванні методів непараметричної статистики розроблена математична модель. Вона дозволить підвищити якість прогнозування впливу зовнішньої температури повітря у перехідні періоди року. До уваги береться температура всередині приміщення при наявності багатошарового енергоактивного огородження. Для визначення підходу щодо використання в системах енергозабезпечення теплоти в перехідний період розглядаються теплові параметри з внутрішньої та зовнішньої сторони конструкції споруди. Це дає можливість враховувати зміни теплопередавання цих конструкції при проєктуванні системи енергозабезпечення та визначення оптимальних режимів її функціонування в різних природних умовах. Розглянуто іншу задачу енергоактивного огородження, пов’язану з генеруванням в систему додаткової теплоти, яка отримується завдяки перетворенню енергії сонячного випромінювання. Для підвищення цього генерування були запропоновані спеціальні багатошарові конструкції енергоактивного огородження. Запропонована термомодернізація з використанням енергоактивних огорож дозволяє, в середньому за холодний період року, зменшити енерговитрати в 3,5 рази для будівель промислового та житлового призначення.