The article examines the directions for improving the administrative and legal regulation of public relations in the field of dimensional and weight control (GVK) in Ukraine as an important element of state policy in the field of road safety, transport infrastructure protection and compliance with public order. The theoretical and methodological principles for improving the administrative and legal regulation of public relations in the field of GVK in Ukraine are revealed, in particular through the prism of a systemic approach, conceptual analysis of administrative and legal categories and means of influence. Doctrinal approaches to determining the essence and significance of areas for improvement are analyzed, their role in increasing the efficiency of public administration in the transport sector is characterized. The features of the modernization of the regulatory system in the context of administrative law are outlined, including the classification of sources, the issues of law enforcement and the requirements for the unity of the regulatory body. Particular attention is paid to identifying the current problems of the current administrative and legal regulation in this area, including the conflicting regulatory framework, the fragmentation of the powers of control bodies, the imperfection of procedures, the lack of digital solutions, the absence of a single administrative procedure, as well as the inconsistency of the responsibility of carriers with modern challenges. Based on a critical analysis, priority areas for improving the administrative and legal mechanism of the GVK have been formulated, in particular through updating the legislation, reorganization of the organizational and staff structure of control subjects, development of information and legal instruments and digitalization of control processes. Separately, the means of practical implementation of the proposed changes are substantiated, including: legislative modeling, updating procedural and substantive law, conducting expert assessments of regulatory impact, as well as the use of public monitoring mechanisms and open data in this area. The final emphasis is placed on formulating guarantees for the implementation of certain areas, including institutional, legal, organizational, budgetary, technological and anti-corruption safeguards that should ensure the proper functioning of the updated system of administrative and legal regulation of the GVC in the context of Ukraine’s integration into the European legal space and strengthening national transport security.

У статті досліджено напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання суспільних відносин у сфері габаритно-вагового контролю (ГВК) в Україні як важливого елементу державної політики у сфері безпеки дорожнього руху, охорони транспортної інфраструктури та дотримання публічного порядку. Розкрито теоретико-методологічні засади вдосконалення адміністративно-правового регулювання суспільних відносин у сфері ГВК в Україні, зокрема через призму системного підходу, концептуального аналізу адміністративно-правових категорій та засобів впливу. Проаналізовано доктринальні підходи до визначення сутності та значення напрямків удосконалення, охарактеризовано їх роль у підвищенні ефективності державного управління транспортною сферою. Окреслено особливості модернізації нормативної системи в контексті адміністративного права, включаючи класифікацію джерел, проблематику правозастосування та вимоги до єдності нормативного масиву. Особлива увага приділяється виявленню актуальних проблем чинного адміністративно-правового регулювання у цій сфері, включаючи колізійність нормативної бази, фрагментарність повноважень органів контролю, недосконалість процедур, нестачу цифрових рішень, відсутність єдиної адміністративної процедури, а також неузгодженість відповідальності перевізників із сучасними викликами. На основі критичного аналізу сформульовано пріоритетні напрями вдосконалення адміністративно-правового механізму ГВК, зокрема через оновлення законодавства, реорганізацію організаційно-штатної структури суб’єктів контролю, розвиток інформаційно-правових інструментів і цифровізацію процесів контролю. Окремо обґрунтовано засоби практичного впровадження запропонованих змін, серед яких: законодавче моделювання, оновлення процедурного та матеріального права, проведення експертних оцінок регуляторного впливу, а також застосування механізмів громадського моніторингу та відкритих даних у цій сфері. Завершальний акцент зроблено на формулюванні гарантій реалізації визначених напрямів, включаючи інституційні, правові, організаційні, бюджетні, технологічні та антикорупційні запобіжники, що мають забезпечити належне функціонування оновленої системи адміністративно-правового регулювання ГВК в умовах інтеграції України до європейського правового простору та посилення національної транспортної безпеки.