The author emphasizes that sustainable development is a global strategy and methodology that forms the basis for the future of society. Preschool education plays a key role in shaping the foundations of sustainable development, and partnering with children is an important aspect of this process. This article analyses the problem of partnering with children has been studied in several areas: psychological and pedagogical aspects; the role of preschool education in shaping the foundations of sustainable development; methods and models of partnering, international experience and partnering as factors in the development of competencies of the future. This article identifies many contradictions that hinder the effective implementation of partnering in the context of Sustainable Development Goals in the educational process of preschool education, including theoretical and methodological, regulatory, organizational and practical, and psychological and pedagogical contradictions. Professional training of future preschool educators in partnering with children is crucial for overcoming these contradictions. The author of this article substantiates and develops theoretical and practical training for educators implementing partnership interaction with preschool children in the context of sustainable development. She also presented a fragment of the curriculum of the discipline ‘Partnership Pedagogy’ for the bachelor’s degree. The educator creates conditions for the subjectivity of the child in the preschool education institution if he or she masters the concept of ‘controlled freedom’, technologies of cooperative learning, critical thinking, integrated learning, and pedagogical communication. This paper presents pedagogical tools for educational partnering in preschool education institutions. The article notes that by preparing for partnering with preschool children, the educator can successfully implement key Sustainable Development Goals (2030).

 Розглянуто значення партнерської взаємодії між вихователем і дитиною дошкільного віку як ключового чинника її соціального розвитку та формування громадянської відповідальності. Підкреслено роль дошкільної освіти в забезпеченні сталого розвитку суспільства через упровадження педагогіки партнерства. Досліджено основні суперечності, що стримують ефективне впровадження партнерської взаємодії в освітній простір у контексті сталого розвитку: теоретико-методологічні, нормативно-правові, організаційно-практичні та психолого-педагогічні аспекти. Наголошено на важливості підготовки майбутніх вихователів до співпраці з дитиною на засадах партнерської взаємодії. Авторка аналізує сучасні підходи до організації партнерської взаємодії в закладах дошкільної освіти (ЗДО), виокремлюючи основні методи та моделі, що сприяють суб’єктності дитини, розвитку її ініціативності, самостійності й відповідального ставлення до соціального середовища. У статті представлено педагогічний інструментарій освітнього партнерства в ЗДО в системах «діти-діти», «педагог-діти». Окремо розглянуто концепцію «керованої свободи», яка сприяє гармонійному поєднанню самостійності дитини та педагогічної підтримки. Запропоновані підходи інтегруються в навчальну дисципліну «Партнерська педагогіка», зміст якої розроблено авторкою і втілено в професійну підготовку майбутніх вихователів у ПНПУ імені В. Г. Короленка.