The purpose of the article is to identify the nature of the conceptualization of the perceptual attribute“moisture” in Russian dialect language and the factors that determine it. The object of the research is the semantics oflexemes mokryy, vlazhnyy, syroy and their areal opposites and derivatives in the dialects of the Russian language. Thesubject of the research is cognitive features, actualized in the semantic structure of this group of lexemes. The work usesthe methods of semantic, etymological, component analysis, historical and descriptive methods. As a result of the analysisof the semantics of nominations of the perceptual feature “wet” in the Russian dialect language, it was found that thenature of the linguistic conceptualization of this feature is determined not only by empirical, but also by linguistic factors.The nominative potential of lexemes mokryy, vlazhnyy, syroy and their derivatives demonstrates the non-isomorphism oftheir semantic structures, which can be caused both by the difference in their internal forms, primordial semantics, andby different vectors of further semantic development. Etymological data suggest that these nominations initially actualizedvarious aspects of the concept of “moisture”: the adjective mokryy and its derivatives correlated with the concept of“natural” moisture (compare the original meanings “puddle, mud, swamp”), a derivation nest with the root volog-/volozhmanifestedthe interpretation of liquid as human food, and lexemes dating back to proto-Slavic *syrъ, denoted the moisturecontained in untreated or incompletely processed, unfinished items. Conclusions. The heterogeneity of the primordialmeanings and the various directions of the semantic development of lexemes that verbalize the sign “moisture” in Russiandialect language caused by it, allow us to talk about the complex structure of the corresponding concept, about the need toidentify subconcepts in this structure that actualize various aspects of the interpretation of this perceptual feature.

Цель статьи – выявить характер концептуализации перцептивного признака «влажный» в русском диалектном языке и факторы, его детерминирующие. Объект исследования – семантика лексем мокрый, влажный, сырой и их ареальных оппозитов и дериватов в говорах русского языка. Предметом исследования являются когнитивные признаки, актуализированные в семантической структуре данной группы лексем.В работе использованы методы семантического, этимологического, компонентного анализа, исторический и описательный методы. В результате анализа семантики номинаций перцептивного признака «влажный» в русском диалектном языке было установлено, что характер языковой концептуализации данного признака детерминирован не только эмпирическими, но и собственно лингвистическими факторами. Номинативный потенциал лексем мокрый, влажный, сырой и их дериватов демонстрирует неизоморфность их семантических структур, которая может быть обусловлена как различием их внутренних форм, исконной семантики, так и различными векторами дальнейшего семантического развития. Этимологические сведения дают основания предположить, что данные номинации изначально актуализировали различные аспекты концепта «влажность»: прилагательное мокрый и его производные соотносились с представлением о «природной» влаге (ср. исконные значения «лужа, грязь, болото»), деривационное гнездо с корнем волог-/волож- манифестировало интерпретацию жидкости как человеческой пищи, а лексемы, восходящие к праслав. *syrъ, обозначали влагу, содержащуюся внутри необработанных или не до конца обработанных, недосушенных предметов. Выводы. Гетерогенность исконных смыслов и обусловленные ею различные направления семантического развития лексем, вербализующих признак «влажность» в русском диалектном языке, позволяют говорить о сложной структуре соответствующего концепта, о необходимости выделения в этой структуре субконцептов, актуализирующих различные аспекты интерпретации данного перцептивного признака.

 Мета статті — виявити характер концептуалізації перцептивної ознаки «вологість» у російській діалектній мові і чинники, що його детермінують. Об’єкт дослідження — семантика лексем мокрий, вологий, сирий і їхніхареальних опозитів і дериватів у говірках російської мови. Предметом дослідження є когнітивні ознаки, актуалізованів семантичній структурі цієї групи лексем. У роботі використано методи семантичного, етимологічного, компонентного аналізу, історичний та описовий методи. У результаті аналізу семантики номінацій перцептивної ознаки «вологий»в російській діалектній мові було встановлено, що характер мовної інтерпретації вказаної ознаки детермінований нетільки емпіричними, а й власне лінгвістичними факторами. Номінативний потенціал лексем мокрий, вологий, сирийі їх дериватів демонструє неізоморфність їхніх семантичних структур, яка може бути зумовлена як відмінностями їхвнутрішніх форм, первісної семантики, так і різними векторами подальшого семантичного розвитку. Етимологічні данідають підстави припустити, що досліджувані номінації актуалізували різні аспекти концепту «вологість»: прикметникмокрий і його похідні співвідносилися з уявленням про «природну» вологу (пор. первісні значення «калюжа, бруд,болото»), дериваційне гніздо з коренем волог- / волож- маніфестувало інтерпретацію рідини як людської їжі, а лексеми,висхідні до праслов. *syr, позначали вологу, що міститься всередині необроблених або не до кінця оброблених, недосушених предметів. Висновки. Гетерогенність первісних смислів і зумовлені нею різні напрямки семантичного розвитку лексем, які є вербалізаторами ознаки «вологість» у російській діалектній мові, дають змогу говорити про складнуструктуру відповідного концепту, про необхідність виокремлення в цій структурі субконцептів, що актуалізують різніаспекти інтерпретації такої перцептивної ознаки.