Objective — to analyze individual eating behaviors based on the psychological health status of adolescents with obesity during wartime. Materials and methods. The study included 50 adolescents aged 14—18 years with obesity who were in the clinic of the SI «Institute for Children and Adolescents Health Care of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» during 2023—2024. Clinical, anamnestic, laboratory and instrumental examination of patients were examined in accordance with the standards of medical care «Obesity in Children. Evidence­-based clinical guidelines (2022)». According to the study design, the nature of eating behavior was determined using the Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ). Psychological characteristics were studied using the resilience scale (CD­-RISC-­10), the general self­-esteem questionnaire (G.M. Kazantseva) and the Spielberger­—Khanin questionnaire. Database creation and statistical processing of results were carried out using the application software packages Microsoft Excel and SPSS 17.0. The significance level was set at p < 0.05. Results and discussion. The conducted studies revealed a significant influence of psychological factors on the nature of eating behavior (EB) in today’s adverse conditions. In the group with a low level of resilience, 83 % of patients had a restrictive type (RT) of EB. With an average level of resilience, the frequency of RT EB was 37 %, and with a high level — only 27 % (p < 0.05). According to the analysis of the questionnaire of general self­esteem of adolescents (G.M. Kazan­t­seva), 100 % of patients with low self-­esteem had signs of RT EB, among patients with average self-­esteem — 42 %, and with high — only 18 % of the examined (p < 0.05). RT EB was also registered in 75 % of adolescents with high levels of personal anxiety and in 68 % with high levels of reactive anxiety. Thus, against the background of psychological distress, the most dangerous of all eating behavior options in adolescents was more frequently revealed. Conclusions. The results obtained indicate a significant impact of acute and chronic stress on the psychological state of children in conditions of military events in Ukraine. All this leads to low stress tolerance, anxiety, etc., contributes to the formation of eating disorders, which also plays an important role in the development of obesity. Thus, today, a significant condition for the treatment and prevention of childhood obesity is psychological support and early intervention by mental health professionals.

Мета роботи — провести індивідуальний аналіз харчової поведінки залежно від особливостей психологічного стану здоров’я підлітків з ожирінням під час воєнного стану. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 50 дітей підліткового віку (14—18 років) з ожирінням, які перебували в клініці Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України в 2023—2024 рр. Клініко-анамнестичне та лабораторно-інструментальне обстеження хворих проводили відповідно до стандартів медичної допомоги «Ожиріння в дітей. Клінічна настанова, заснована на доказах». Характер харчової поведінки визначали за допомогою Голландського опитувальника (Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ)). Психологічні особливості вивчали за допомогою шкали резильєнтності (CD-RISC-10), опитувальника загальної самооцінки підлітка (Г.М. Казанцева) та опитувальника Спілбергера—Ханіна. Створення бази даних і статистичну обробку результатів проводили з використанням пакетів прикладних програм Microsoft Excel та SPSS 17.0. Рівень значущості встановлено на рівні р < 0,05. Результати та обговорення. Виявлено суттєвий вплив психологічних чинників на характер харчової поведінки в несприятливих умовах сьогодення. У групі з низьким рівнем резильєнтності 83 % пацієнтів мали обмежувальний тип харчової поведінки. При середньому рівні резильєнтності частота обмежувального типу харчової поведінки становила 37 %, при високому — лише 27 % (р < 0,05). За даними опитувальника загальної самооцінки підлітка, усі пацієнти з низьким рівнем самооцінки мали ознаки обмежувального типу харчової поведінки, серед пацієнтів із середнім рівнем самооцінки — 42 %, серед пацієнтів із високим рівнем — лише 18 % (р < 0,05). Також обмежувальний тип харчової поведінки зареєстрований у 75 % підлітків із високим рівнем особистісної тривоги та у 68 % із високим рівнем реактивної тривоги. Висновки. Отримані результати свідчать про суттєвий вплив гострого та хронічного стресу на психологічний стан дітей в умовах військових дій на території України. Це призводить до низької стресостійкості, тривожності тощо, спричиняє формування розладів харчової поведінки, яка також відіграє важливу роль у розвитку ожиріння. На тлі психологічного неблагополуччя частіше виявлявся найнебезпечніший з усіх варіантів харчової поведінки в підлітків. Важливою умовою лікування та профілактики ожиріння в дитячому віці є психологічна підтримка та раннє втручання фахівців із ментального здоров’я.