L'approche anthropocentrique de la linguistique moderne est centrée sur l'intérêt des chercheurs pour les problèmes d'expression verbale et verbale des émotions, qui peuvent être réalisés à travers deux domaines sémiotiques - verbal, qui représente l'expression linguistique des émotions, et non verbal, qui est une expression physiologique. manifestation des émotions et qui fait partie intégrante de l'acte de communication et caractérise non seulement l'état émotionnel de l'orateur, mais aussi son attitude envers l'auditeur. La nouveauté scientifique de la recherche est l'approfondissement des connaissances des composants non verbaux qui expriment l'état émotionnel du locuteur dans le processus de communication ; identifier les moyens de verbalisation des comportements non verbaux des personnages du texte littéraire. L'objectif de notre article est d'analyser les moyens non verbaux d'identification de l'état émotionnel du locuteur dans les textes littéraires d'écrivains ukrainiens modernes (Irena Karpa, Serhiy Zhadan, Yuriy Andrukhovych, Yuriy Izdryk, Ivan Baidak, Andriy Lyubka, Natalia Morikvas) . La pertinence de la recherche scientifique est due à la nécessité d'une étude holistique des composantes non verbales pour l'indication de l'état émotionnel du locuteur dans le texte littéraire, l'analyse de leurs moyens de prononciation, la prise en compte des caractéristiques sociales et personnelles du locuteur dans différents situations communicatives. Les méthodes et techniques d'analyse linguistique suivantes sont utilisées dans l'article: analyse fonctionnelle du système, méthode des composants, méthode contextuelle-interprétative, méthode d'analyse discursive, méthode d'analyse stylistique. Conclusions. Les composants non verbaux qui ont été analysés dans le texte littéraire pour désigner l'état émotionnel de l'orateur accompagnent les émotions positives et négatives des héros dans les œuvres des écrivains ukrainiens modernes. Nous remarquons la perspective d'une étude représentative dans l'approfondissement des connaissances sur les caractéristiques pragmatiques des moyens non verbaux pour l'indication de l'état émotionnel du locuteur en tenant compte de l'âge, du sexe, des facteurs sociaux et psychologiques dans différentes situations de communication.

Антропоцентрический подход современной лингвистики ориентирован на интерес исследователей к проблемам словесно-речевого выражения эмоций, что может быть реализовано через две семиотические области – вербальную, представляющую языковое выражение эмоций, и невербальную, представляющую собой физиологическое выражение эмоций. проявление эмоций и которая является неотъемлемой частью коммуникативного акта и характеризует не только эмоциональное состояние говорящего, но и его отношение к слушателю. Научная новизна исследования заключается в углублении знаний о невербальных компонентах, выражающих эмоциональное состояние говорящего в процессе общения; выявление средств вербализации невербального поведения персонажей художественного текста. Цель нашей статьи - проанализировать невербальные средства выявления эмоционального состояния говорящего в художественных текстах современных украинских писателей (Ирена Карпа, Сергей Жадан, Юрий Андрухович, Юрий Издрик, Иван Байдак, Андрей Любка, Наталья Мориквас). . Актуальность научного исследования обусловлена ​​необходимостью целостного изучения невербальных компонентов для обозначения эмоционального состояния говорящего в художественном тексте, анализа их средств произношения с учетом социальных и личностных особенностей говорящего в разных коммуникативные ситуации. В статье используются следующие методы и приемы лингвистического анализа: системно-функциональный анализ, компонентный метод, контекстуально-интерпретативный метод, метод дискурсивного анализа, метод стилистического анализа. Выводы. Невербальные компоненты, которые были проанализированы в художественном тексте для обозначения эмоционального состояния говорящего, сопровождают как положительные, так и отрицательные эмоции героев в произведениях современных украинских писателей. Мы видим перспективу репрезентативного исследования в дальнейшем углублении знаний о прагматических особенностях невербальных средств индикации эмоционального состояния говорящего с учетом возрастных, гендерных, социальных и психологических факторов в различных коммуникативных ситуациях.

The anthropocentric approach of modern linguistics is focused on the interest of researchers in the problems of verbal and speech expression of emotions, which can be realized through two semiotic areas – verbal, which represents the linguistic expression of emotions, and nonverbal, which is a physiological manifestation of emotions and which is an integral part of communicative act and characterizes not only the emotional state of the speaker, but also his attitude to the listener. The scientific novelty of the research is deepening knowledge of non-verbal components that express the emotional state of the speaker in the communication process; identifying the means of verbalization of non-verbal behavior of the characters in the literary text. The aim of our article is to analyze non-verbal means for identifying the emotional state of the speaker in the literary texts of modern Ukrainian writers (Irena Karpa, Serhiy Zhadan, Yuriy Andrukhovych, Yuriy Izdryk, Ivan Baidak, Andriy Lyubka, Natalia Morikvas). The relevance of scientific research is due to the need for a holistic study of non-verbal components for indication of the speaker’s emotional state in the literary text, analysis of their means of pronunciation, taking into account social and personal characteristics of the speaker in different communicative situations. The following methods and techniques of linguistic analysis are used in the article: system-functional analysis, component method, contextual-interpretive method, method of discursive analysis, method of stylistic analysis. Conclusions. The non-verbal components that were analyzed in the literary text for denotion the emotional state of the speaker accompany both positive and negative emotions of the heroes in the works of modern Ukrainian writers. We notice the prospect of a representative study in the further deepening of knowledge about the pragmatic features of non-verbal means for indication of the speaker’s emotional state taking into account age, gender, social and psychological factors in different communicative situations.

Антропоцентричний підхід сучасної лінгвістики орієнтований на інтерес дослідників до проблем вербального та мовленнєвого вираження емоцій, які можуть реалізовуватися через дві семіотичні сфери – вербальну, що репрезентує мовне вираження емоцій, і невербальну, що є фізіологічним. прояв емоцій і який є невід'ємною частиною комунікативного акту і характеризує не тільки емоційний стан мовця, а й його ставлення до слухача. Наукова новизна дослідження полягає в поглибленні знань про невербальні компоненти, що виражають емоційний стан мовця в процесі спілкування; виявлення засобів вербалізації невербальної поведінки героїв художнього тексту. Метою нашої статті є аналіз невербальних засобів ідентифікації емоційного стану мовця в художніх текстах сучасних українських письменників (Ірена Карпа, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Юрій Іздрик, Іван Байдак, Андрій Любка, Наталія Мориквас). . Актуальність наукового дослідження зумовлена ​​необхідністю цілісного дослідження невербальних компонентів для позначення емоційного стану мовця в художньому тексті, аналізу засобів їх вимови з урахуванням соціально-особистісних особливостей мовця в різних комунікативні ситуації. У статті використовуються такі методи та прийоми лінгвістичного аналізу: системно-функціональний аналіз, компонентний метод, контекстно-інтерпретаційний метод, метод дискурсивного аналізу, метод стилістичного аналізу. Висновки. Проаналізовані в художньому тексті невербальні компоненти для позначення емоційного стану мовця супроводжують як позитивні, так і негативні емоції героїв у творах сучасних українських письменників. Перспективу репрезентативного дослідження вбачаємо в подальшому поглибленні знань про прагматичні особливості невербальних засобів індикації емоційного стану мовця з урахуванням віку, статі, соціально-психологічних факторів у різних комунікативних ситуаціях.