Цель исследования — составить идеографическую классификацию русских и немецких терминов стекольного производства. Объект исследования — термины стекольного производства, функционирующие в отраслевом профессиональном дискурсе носителей русского и немецкого языков. Предмет исследования — семантическое разнообразие производственных терминов, являющееся основой выделения тематических групп терминов и составления идеографической классификации. В ходе исследования были использованы метод сплошной выборки, описательный метод, анализ контекстуальных употреблений и дефиниций терминов. Результатом работы является идеографическая классификация русских и немецких терминов стекольного производства, включающая в себя двенадцать тематических групп. Выводы. Выделенные тематические группы производственных терминов едины для русского и немецкого языков и включают термины, обозначающие: продукты стекольного производства, их дефекты, пороки и характеристики; сырьевые и расходные материалы, технологические процессы, способы и виды обработки стекла; энергоносители и отходы производства; оборудование и работы, связанные с его установкой, эксплуатацией и ремонтом; производственное пространство; отраслевые специальности и отрасль деятельности. Практическая ценность исследования заключается в том, что его результаты могут быть использованы в преподавании дисциплин сравнительно-сопоставительной направленности, а также стать основой для составления двуязычного терминологического словаря.

The purpose of the study is to make an ideographic classification of Russian and German terms of glass production. The object of the study is the terms of glass production functioning in the industry professional discourse of native speakers of Russian and German. The subject of the study is the semantic diversity of production terms, which is the basis for identifying thematic groups of terms and compiling an ideographic classification. In the course of the study, the continuous sampling method, the descriptive method, the analysis of contextual uses and definitions of terms were used. The result of the work is an ideographic classification of Russian and German terms of glass production, which includes twelve thematic groups. Conclusions. The selected thematic groups of production terms are the same for the Russian and German languages and include terms denoting: glass products, their defects, flaws and characteristics; raw materials and consumables, technological processes, methods and types of glass processing; energy carriers and waste products; equipment and works related to its installation, operation and repair; production space; industry professions and branch of activity. The practical value of the research lies in the fact that its results can be used in teaching comparative disciplines, as well as become the basis for compiling a bilingual terminological dictionary.

Мета дослідження — скласти ідеографічну класифікацію російських і німецьких термінів скляного виробництва. Об'єкт дослідження — терміни скляного виробництва, що функціюють у галузевому професійному дискурсі носіїв російської та німецької мов. Предмет дослідження — семантична різноманітність виробничих термінів, що є основою виокремлення тематичних груп термінів і складання ідеографічної класифікації. У процесі дослідження було використано метод суцільної вибірки, описовий метод, аналіз контекстуальних вжитків і дефініцій термінів. Результатом роботи є ідеографічна класифікація російських і німецьких термінів скляного виробництва, що включає дванадцять тематичних груп. Висновки. Виокремлені тематичні групи виробничих термінів є однаковими для російської та німецької мов і включають терміни, що позначають: продукти скляного виробництва, їх дефекти, вади та характеристики; сировинні та витратні матеріали, технологічні процеси, способи та види обробки скла; енергоносії та відходи виробництва; обладнання й роботи, пов'язані з його встановленням, експлуатацією та ремонтом; виробничий простір; галузеві спеціальності та галузь діяльності. Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані у викладанні дисциплін порівняльно-зіставної спрямованості та стати основою для складання двомовного термінологічного словника.