Formulation of the problem in general. The article aims to determine the areas of use of artificial intelligence tools for intelligence analysis. Research methods. In preparing the article, the methods of system analysis, comparative analysis, and synthesis were used. This methodological approach made it possible to reveal the current state of artificial intelligence applications in intelligence activities, analyse existing approaches to processing intelligence information with elements of artificial intelligence, and formulate a scheme for its processing using artificial intelligence tools. Literature review. The relevance of studying the current state and prospects of artificial intelligence for solving problems in security and defence, particularly military intelligence, is evidenced by a large number of thorough works. Still, artificial intelligence applications' capabilities and directions in analytical processes remain completely unresolved. Research results. A three-stage methodological scheme is proposed describing the process of transforming intelligence data into an information solution using artificial intelligence tools. The necessity of using artificial intelligence tools to overcome the cognitive limitations of human analysts and increase the efficiency of processing large data sets is substantiated. Research novelty. The scientific novelty lies in the development of a conceptual three-stage scheme of intelligence analysis with integration (recognition, evidential reasoning, crowdsourcing, collaborative filtering, argumentative analysis), which increases the accuracy and efficiency of analysis and reduces the influence of the human factor. Theoretical and practical significance. The theoretical significance is to form a methodological basis for further research on the use of artificial intelligence in intelligence analysis processes. The practical significance is to identify specific areas for the development and implementation of practical artificial intelligence algorithms or software tools that can significantly improve the methods of collecting, processing and analysing intelligence, contributing to more effective military planning and decision-making in the context of current challenges to Ukraine's security and defence sector. Conclusions and future work. The most relevant areas for further development are the detailed elaboration of methodological foundations for analysing intelligence information using artificial intelligence tools, the creation of effective methods for combining subjective and objective information, and the regulatory framework for the practical use of information systems with artificial intelligence elements.

Метою статті є визначення напрямів використання інструментарію штучного інтелекту для аналізу розвідувальної інформації. Методи дослідження. Під час підготовки статті застосовано методи системного аналізу, порівняльного аналізу, а також аналізу та синтезу. Зазначений методичний підхід дав змогу розкрити сучасний стан застосування штучного інтелекту в розвідувальній діяльності, піддати аналізу існуючі підходи до оброблення розвідувальної інформації з елементами штучного інтелекту та сформувати схему її трансформування із залученням інструментарію штучного інтелекту. Отримані результати дослідження. Запропоновано трьохетапну методологічну схему, яка описує процес трансформації розвідувальних даних в інформаційне рішення за допомогою інструментарію штучного інтелекту Обґрунтовано необхідність використання інструментарію штучного інтелекту для подолання когнітивних обмежень людини-аналітика та підвищення ефективності обробки великих масивів даних. Елементи наукової новизни. Наукова новизна зводиться до розроблення концептуальної трьохетапної схеми аналізу розвідувальної інформації з інтеграцією (розпізнавання, доказове міркування, краудсорсинг, колаборативна фільтрація, аргументний аналіз), що дає змогу підвищити точність і оперативність аналізу, зменшити вплив людського фактору. Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Теоретичне значення зводиться до формування методологічних основ для подальших досліджень застосування штучного інтелекту в процесах аналізу розвідувальної інформації. Практичним значенням є визначення конкретних напрямів для розроблення та впровадження ефективних алгоритмів або програмних засобів штучного інтелекту, які можуть істотно покращити процеси збору, обробки та аналізу розвідувальної інформації, сприяючи ефективнішому військовому плануванню та прийняттю рішень в умовах сучасних викликів сектору безпеки та оборони України.