The purpose of the article is to find out the didactic possibilities of flash mobs in the process of teaching of general humanities at higher educational establishments of cultural and artistic direction and to get acquainted with the educational experience of the Kyiv National University of Culture and Arts as to the introduction of flash mobs into the educational process. The article highlights the long-term experience of the approbation of flash mobs at lectures on the discipline of the “Philosophy” at the National University of Culture and Arts and presents the results of its implementation. The author of the article uses the following research methods: pedagogical observation, pedagogical experiment, analysis, synthesis, generalization, as well as synectics, elements of axiomatic, hypothetical and deductive methods. The scientific novelty of the article lies in the demonstration of the author’s work experience and analysis of its results. Conclusions. The analysis of the practical experience has demonstrated the expediency of introducing into the educational process of the specialists training not only of modern training technologies, but also forms and methods of the cultural and artistic environment. The use of the flash mob’s potential to form new habits and include a significant number of students into the meaningful activities has been shown. It has been found that the introduction of flash mobs as creative methods of work in the process of teaching of general humanities at higher educational establishments allows us to arouse student’s interest and motivation; stimulate the development of creative abilities; activate cognitive activity; direct the teaching of non-core disciplines in the sphere of professional interests and personal search of the student; motivate young people to form an active worldview and citizenship; involve the students in creating an innovative educational environment.

Цель статьи – выяснить дидактические возможности флешмоба в процессе преподавания общегуманитарных дисциплин в высших учебных заведениях культурно- художественного направления и ознакомление с образовательным опытом Киевского национального университета культуры и искусств (КНУКиИ) по внедрению флешмобов в учебный процесс. В статье освещен многолетний опыт апробации флешмобов на лекциях по дисциплине «Философия» в КНУКиИ и представлены результаты их проведения. Используются такие методы исследования, как: педагогическое наблюдение, педагогический эксперимент, анализ, синтез, обобщение, а также синектика, элементы аксиоматического и гипотетико-дедуктивного методов. Научная новизна исследования заключается в освещении авторского опыта работы и в анализе его результатов. Выводы. Анализ практического опыта свидетельствует о целесообразности внедрения в образовательный процесс при подготовке специалистов по специальностям означенной отрасли не только современных технологий обучения, но и форм и методов культурно-художественной среды. Продемонстрировано использование потенциала флешмоба формировать новые привычки, включать значительное количество студентов в содержательную деятельность. Выяснено, что внедрение флешмобов как творческих методов работы в процессе преподавания общегуманитарных дисциплин в высшей школе позволяет заинтересовать и мотивировать студентов; стимулировать развитие творческих способностей; активизировать познавательную деятельность; направить преподавание непрофильных дисциплин в сферу профессиональных интересов и в плоскость личностных поисков студента; мотивировать молодежь к формированию активной мировоззренческой и гражданской позиции; привлечь студента к созданию инновационной образовательной среды.

Мета статті – з’ясувати дидактичні можливості флешмобу в процесі викладання загальногуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти культурно-мистецького спрямування та ознайомлення з освітнім досвідом Київського національного університету культури і мистецтв з впровадження флешмобів в навчальний процес. У статті висвітлено багаторічний досвід апробації флешмобів на лекціях з дисципліни «Філософія» в КНУКіМ та представлені результати його проведення. Використовуються такі методи дослідження, як: педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, аналіз, синтез, узагальнення, а також синектика, елементи аксіоматичного та гіпотетико-дедуктивного методів. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні авторського досвіду роботи та в аналізі його результатів. Висновки. Аналіз практичного досвіду засвідчує доцільність впровадження в освітній процес підготовки спеціалістів за спеціальностями даної галузі не лише сучасних технологій навчання, але й форм та методів культурно-мистецького середовища. Продемонстровано використання потенціалу флешмобу формувати нові звички, включати значну кількість студентів в змістовну діяльність. З’ясовано, що впровадження флешмобів як творчих методів роботи в процесі викладання загальногуманітарних дисциплін у вищій школі дозволяє зацікавити та вмотивувати студентів; стимулювати розвиток творчих здібностей; активізувати пізнавальну діяльність; спрямувати викладання непрофільних дисциплін у сферу професійних інтересів та у площину особистісних пошуків студента; мотивувати молодь до формування активної світоглядної та громадянської позиції; залучити студента до творення інноваційного освітнього середовища.