The article addresses current challenges related to the need for transforming traditional approaches to organizing research activities in the construction sector, particularly the implementation of digital technologies and adaptation to the conditions of the modern digital economy. Special attention is paid to the integration of information technologies into construction preparation management processes, which requires updating instrumental methods of analysis, monitoring, and forecasting. The author emphasizes the importance of creating unified standards and classification systems that enable the effective use of digital resources in planning and implementing construction projects. Digitalization contributes to increasing calculation accuracy, automating data collection and processing, and forming innovative approaches to interaction among construction process participants. It is noted that such changes require not only technical re-equipment but also the development of new methodologies for analysis and decision-making oriented towards digital reality. The research also covers the analysis of key problems arising during the implementation of digital technologies in the construction industry, including issues of data security, system interoperability, and optimization of information transfer processes. A crucial aspect of the work is studying the impact of digital tools on cost reduction, risk mitigation, and overall efficiency improvement of preparatory stages of construction projects. The research results aim to create a theoretical basis for developing innovative approaches to systematizing research tools, as well as forming methodological recommendations for their practical application. The work focuses on ensuring the sustainable development of the construction industry through the implementation of digital economy tools, which allows optimizing construction preparation processes, enhancing their quality, speed, and transparency. Particular attention is paid to the formation of digital knowledge repositories, adaptive analytical dashboards, and embedded algorithms capable of learning based on accumulated information. This creates prerequisites for the creation of self-learning management systems that increase the industry's resilience in conditions of rapid technological changes.

У статті розглядаються актуальні виклики, пов'язані з необхідністю трансформації традиційних підходів до організації дослідницької діяльності в будівельній сфері, зокрема впровадження цифрових технологій та адаптації до умов сучасної цифрової економіки. Окрема увага приділяється питанням інтеграції інформаційних технологій у процеси управління підготовкою будівництва, що вимагає оновлення інструментальних методів аналізу, моніторингу та прогнозування. Автор акцентує увагу на важливості створення уніфікованих стандартів та класифікаційних систем, які дозволяють забезпечити ефективне використання цифрових ресурсів у плануванні та реалізації будівельних проєктів. Цифровізація сприяє підвищенню точності обчислень, автоматизації процесів збору й обробки даних, а також формуванню інноваційних підходів до взаємодії між учасниками будівельних процесів. Зазначено, що такі зміни вимагають не лише технічного переоснащення, а й розроблення нових методологій аналізу й прийняття рішень, орієнтованих на цифрову реальність. Дослідження також охоплює аналіз ключових проблем, які виникають під час впровадження цифрових технологій у будівельну галузь, включно з питаннями забезпечення безпеки даних, інтероперабельності систем та оптимізації процесів передавання інформації. Важливим аспектом роботи є вивчення впливу цифрових інструментів на скорочення витрат, зменшення ризиків та підвищення загальної ефективності підготовчих етапів будівельних проєктів. Результати дослідження мають на меті створення теоретичної бази для розроблення інноваційних підходів до систематизації дослідницьких інструментів, а також формування методичних рекомендацій щодо їх практичного застосування. Робота орієнтована на забезпечення сталого розвитку будівельної галузі шляхом впровадження інструментів цифрової економіки, що дозволяє оптимізувати процеси підготовки будівництва, підвищуючи їх якість, швидкість і прозорість. Особливу увагу приділено формуванню цифрових репозитаріїв знань, адаптивних аналітичних панелей та вбудованих алгоритмів, здатних навчатися на основі накопиченої інформації. Це створює передумови для створення самонавчальних систем управління, що підвищують стійкість галузі в умовах швидких технологічних змін.