Цель статьи – исследовать эмотивные параметры изображения телесности и представить методологическиепараметры выразительной эмотивности в искусствоведческом анализе тела, ню, эротики, обнаженного тела.Для реализации данного задания исследуется содержание и смысл понятия «эмотивность», которое вводитсяв современный искусствоведческий дискурс для комплексного анализа процесса визуализации телесногов изобразительном искусстве. Методология исследования заключается в сравнении понятий «эмотивность»,«выражение» и «экспрессия», выяснении их эвристического потенциала для анализа специфики визуализацииобнаженного тела, эротической телесности в визуальном искусстве. Научная новизна. В контексте методологииэмотивности обосновывается целесообразность «встроить» в этот дискурс так называемое «украинское тело»,т. е. ню-изображение в произведениях украинских художников. «Украинское тело» в палитре современногоискусствоведения и художественной практики выступает эмотивной реакцией на мировоззренческие изменения,которые выражаются в конструировании новых идеалов, новых героев, актуальных маркеров ценностей (например,«тело-свобода», «тело-война», «тело-гендер»). Содержание данного концепта раскрывается через родственныепонятия – «выражение» и «экспрессия», которые стали генеральными в философско-эстетических исследованияхфилософов, теоретиков искусства Бенедетто Кроче и Робина Джорджа Коллингвуда. Опираясь на понимание сущностиискусства как выражения (Кроче), обосновывается принцип изобразительного как эмотивно-выразительного. Выводы.На примере сравнения классических и неклассических параметров изображения тела исследуется содержаниепонятий «изобразительное» и «художественное», их нетождественность. Подчеркивается, что такое отличиенаглядно проявляется в современных арт-практиках изображения телесного (перформансах, медиа-арте, фото-артеи т. д.), когда изобразительная фиксация тела не является его художественным воплощением. Доказывается значениеэмотивности в восприятии искусства как сотворчества, когда смыслы ищутся за пределами самого произведения.Тело из тела изобразительного в искусстве современности преобразуется в тело выразительное.

The purpose of the article is to analyse the methodological aspects of emotivity in the image of bodily, body, nude,erotic, naked body. To accomplish this task, we explore the content and meaning of the “emotivity” concept, introducingit into contemporary art discourse for a comprehensive analysis of the process of visualisation of bodily in visual arts. Theresearch methodology is based on comparison of the concepts of “emotivity”, “manifestation” and “expression”, usingtheir heuristic potential for certain specifics of visualisation of the naked body and erotic physicality in visual arts. Scientificnovelty. In the context of the methodology of emotivity, is proved expediency to “incorporate” into the discourse theso-called “Ukrainian body”. The “Ukrainian body” in contemporary art criticism and artistic practice acts as an emotivereaction to the worldview changes that are expressed in the construction of new ideals, new heroes, actual markers ofvalues (for example, “body-freedom”, “body-war”, “body-gender”). The concept’ content is revealed through tangentialnotions –“manifestation” and “expression”, which became general in the philosophical and aesthetic explorations ofthe philosophers, art theorists Benedetto Croce and Robin George Collingwood. Relying on the understanding of theessence of art as expression (Croce), the principle of the imaginative as emotionally expressive is proven. Conclusions.The example of comparing the classical and non-classical parameters of body image in the same aspect reveals themeaning of the concepts of “pictorial” and “artistic”, their identity. It is emphasised that this difference is clearly evidentin the contemporary artistic practices of the image of the body (performances, media art, photo-art, etc.) when the imagefixation of the body is not its artistic embodiment. The importance of emotivity in the perception of art as co-creation,when the meanings are outside the work itself, is proven. The body from the descriptive body in fine arts of nowadays istransformed into the body of expressive.

Мета статті – дослідити емотивні параметри зображення тілесності та представити методологічні параметривиражальної емотивності у мистецтвознавчому аналізі тіла, ню, еротики, оголеного тіла. Для реалізації цього завданнядосліджується зміст і сенс поняття «емотивність», що впроваджується в сучасний мистецтвознавчий дискурс длякомплексного аналізу процесу візуалізації тілесного в образотворчому мистецтві. Методологія дослідження полягаєу порівнянні понять «емотивність», «вираження» та «експресія», з’ясуванні їх евристичного потенціалу для аналізуспецифіки візуалізації оголеного тіла, еротичної тілесності у візуальному мистецтві. Наукова новизна. В контекстіметодології емотивності доводиться доцільність «вбудувати» у даний дискурс так зване «українське тіло», тобтоню-зображення у творах українських художників. «Українське тіло» в палітрі сучасного мистецтвознавства тахудожньої практики виступає емотивною реакцією на світоглядні зміни, що виражаються в конструюванні новихідеалів, нових героїв, актуальних маркерів цінностей (наприклад, «тіло-свобода», «тіло-війна», «тіло-ґендер»).Зміст даного концепту розкривається через дотичні поняття – «вираження» та «експресія», що стали генеральнимиу філософсько-естетичних розвідках філософів, теоретиків мистецтва Бенедетто Кроче та Робіна ДжорджаКоллінґвуда. Спираючись на розуміння сутності мистецтва як вираження (Кроче), доводиться принцип зображальногояк емотивно-виражального. Висновки. На прикладі зіставлення класичних та некласичних параметрів зображеннятіла в такому ж аспекті з’ясовується зміст понять «зображальне» та «художнє», їх нетотожність. Підкреслюється,що така відмінність яскраво унаочнюється в сучасних мистецьких практиках зображень тілесного (перформансах,медіа-арті, фото-арті тощо), коли зображальна фіксація тіла не є його художнім втіленням. Доводиться значенняемотивності у сприйнятті мистецтва як співтворчості, коли сенси віднаходяться поза межами самого твору. Тілоіз тіла зображального у мистецтві сьогодення перетворюється на тіло виражальне.