Введение. Большинство госпитализированных пациентов с COVID-19, как в лечебных учреждениях Украины, так и в других странах, безосновательно получают антибактериальные препараты несмотря на то, что вторичные бактериальные инфекции у больных с COVID-19 встречаются крайне редко, о чем свидетельствуют многочисленные научные исследования (от 3 до 10% среди госпитализированных больных).Цель работы. Провести ретроспективный анализ частоты применения и обоснования назначения антибактериальных препаратов у госпитализированных пациентов с COVID-19 в двух лечебных учреждениях города Киева.Материалы и методы. Ретроспективное кагорное исследование 240 медицинских карт стационарного больного (форма 003 / у), отобранных случайным образом, госпитализированных с диагнозом COVID-19 пациентов за период с сентября 2020 по апрель 2021, находившихся на стационарном лечении в двух коммунальных лечебных заведениях города Киева.Результаты и их обсуждение. Количество пациентов, получавших антибактериальные препараты в КНП «КГКБ №17» (антибактериальные препараты назначали консилярно и исключительно при наличии обоснованного подозрения или подтверждения бактериальной инфекции) составляло 20 из 120 (16,7%), в то время, как в сравниваемом заведении частота назначения антибактериальных препаратов составляла 117 пациентов из 120 проанализированных случаев (97,5%). Средний срок пребывания пациента на стационарном лечении в двух сравниваемых заведениях не имел статистически значимых различий и составил у больных КНП «КГКБ №17» 11,2 ± 6,0 суток, а у больных контрольного учреждения 12,3 ± 4,6 суток (р>0,05). Показатель летальности не отличался между пациентами, которые лечились в обоих лечебных учреждениях.Выводы. Проанализировав полученные результаты исследования, можно сделать вывод, что рутинное назначение антибактериальных препаратов без показаний не имеет преимущества в улучшении качества лечения больных с COVID-19; не сокращает срок стационарного лечения и уровень летальности; не предупреждает риск возникновения вторичной бактериальной инфекции у госпитализированных пациентов; однако приводит к существенному росту стоимости лечения случая заболевания и приводит к росту резистентности госпитальных микроорганизмов к антибактериальным препаратам.

Introduction. Most hospitalized patients with COVID-19, both in medical institutions in Ukraine and in other countries, are unreasonably receiving antibacterial drugs, despite the fact that secondary bacterial infections in patients with COVID-19 are extremely rare, as evi-denced by numerous scientific studies (from 3 up to 10% among hospitalized patients).The goal of the work. Conduct a retrospective analysis of the frequency of use and justification of the prescription of antibacterial drugs in hospitalized patients with COVID-19 in two medical institutions in the city of Kyiv.Materials and methods. A retrospective study of 240 medical records of an inpatient (form 003 / y), randomly selected, hospitalized with a diagnosis of COVID-19 from September 2020 to April 2021, who were hospitalized in two communal medical institutions in the city of Kyiv.Results and discussion. The number of patients who received antibacterial drugs in the CUE KCCH №17 (antibacterial drugs were prescribed by concilium and only if there was a reasonable suspicion or confirmation of a bacterial infection) was 20 out of 120 (16.7%), while in the compared institution the frequency of prescription of antibacterial drugs accounted for 117 patients out of 120 analyzed cases (97.5%). The average length of stay of a patient on inpatient treatment in the two compared institutions had no statistically significant differences and was 11.2 ± 6.0 days in patients with the CUE KCCH №17, and 12.3 ± 4.6 days in patients from the control institution (р>0.05). The mortality rate did not differ between patients treated in both hospitals.Conclusions. After analyzing the results of the study, it can be concluded that the routine prescription of antibacterial drugs without available indications does not have the advantage of improving the quality of treatment for patients with COVID-19, does not reduce the duration of inpatient treatment and the mortality rate, does not prevent the risk of secondary bacterial infection in hospitalized patients. however, it leads to a significant increase in the cost of treating a case of the disease and leads to an increase in the resistance of hospital microorganisms to antibacterial drugs.

Вступ. Більшість госпіталізованих пацієнтів з COVID-19, як в лікувальних закладах України так і інших країн, безпідставно отримують антибактеріальні препарати, незважаючи на те, що вторинні бактеріальні інфекції у хворих з COVID-19 зустрічаються вкрай рідко, про що свідчать численні наукові дослідження (від 3 до 10% серед госпіталізованих хворих). Мета роботи. Провести ретроспективний аналіз частоти застосування та обґрунтування призначення антибактеріальних препаратів у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 в двох лікувальних закладах міста Києва. Метеріали та методи. Ретроспективне когортне дослідження випадковим чином відібраних 240 медичних карт стаціонарного хворого (форма 003/о), госпіталізованих з діагнозом COVID-19 пацієнтів за період з вересня 2020 року по квітень 2021 року, які перебували на стаціонарному лікуванні в двох комунальних лікувальних закладах м. Києва. Результати та обговорення. Кількість пацієнтів, які отримували антибактеріальні препарати в КНП «КМКЛ №17» (антибактеріальні препарати призначали консілярно та виключно за наявності обґрунтованої підозри або підтвердження бактеріальної інфекції) становила 20 із 120 (16,7%), в той час як в порівнюваному закладі частота призначення антибактеріальних препаратів становила 117 пацієнтів із 120 проаналізованих випадків (97,5%). Середній термін перебування пацієнта на стаціонарному лікуванні у двох порівнюваних закладах не мав статистично значимих відмінностей та становив у хворих КНП «КМКЛ №17» 11,2±6,0 діб, а у хворих контрольного закладу 12,3 ±4,6 діб (р>0,05). Показник летальності не відрізнявся між пацієнтами, які лікувались в обох лікувальних закладах. Висновки. Проаналізувавши отримані результати дослідження, можна дійти висновку, що рутинне призначення антибактеріальних препаратів без наявних показань не має переваги щодо покращення якості лікування хворих на COVID-19, не скорочує термін стаціонарного лікування та рівень летальності, не попереджує ризик виникнення вторинної бактеріальної інфекції у госпіталізованих пацієнтів, однак призводить до суттєвого зростання вартості лікування випадку захворювання та призводить до зростання резистентності госпітальних мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів.